Розділ 1.
Через сорок хвилин Нік уже ненавидів нового тренера.
Не тому, що той був поганим.
А тому, що він був нестерпно вимогливим.
— Ще раз! — пролунав голос Рона.
Нік важко дихав, витираючи піт із чола.
— Ми вже робили цю вправу двадцять разів.
— Двадцять один.
— Ви рахуєте? Я вражений. А я думав, тренери просто кричать.
Джон ледве стримував сміх.
— Кроу, — спокійно промовив Рон. — Ти капітан. Твої хлопці дивляться на тебе. Якщо ти дозволяєш собі лінуватися, вони робитимуть те саме.
— Я не лінивий.
— Тоді доведи.
Нік стиснув щелепу, підхопив м’яч і повернувся на позицію.
Він рвонув уперед, обійшов Девіда, зробив різкий поворот і закинув м’яч у кошик.
— Ось так? — запитав він.
— Непогано.
Нік усміхнувся.
— Це була похвала?
— Не звикай.
Кевін засміявся.
— Мені подобається цей чоловік.
— Зрадник, — пробурмотів Нік.
Після тренування команда залишилася в роздягальні.
— Ну що, капітане? — Джон кинув рушник на лавку. — Як тобі наш новий диктатор?
— Чудовий. Завжди мріяв, щоб хтось зіпсував мені життя о сьомій ранку.
— Завтра тренування о шостій, — повідомив Девід, переглядаючи розклад, який залишив тренер.
Запала тиша.
— Що? — Кевін повільно повернувся до нього.
— Шоста ранку.
— Я звільняюся, — заявив Джон.
Стів засміявся.
— Ти ж навіть не працюєш тут.
— Тим більше! Я не підписувався на це!
Нік закинув сумку на плече.
— Побачимо, скільки він протримається.
— Ти про тренера? — запитав Стів.
— Про нас обох.
Тим часом Рон сидів у своєму кабінеті.
Перед ним лежала папка з особовими справами гравців.
Він перегорнув сторінку з фотографією Ніка Кроу.
Зупинився.
На фотографії капітан команди стояв із м’ячем під пахвою, усміхнений, із тим самим зухвалим поглядом, який сьогодні не раз виводив Рона з терпіння.
Тренер кілька секунд дивився на знімок, а потім закрив папку.
— Непростий хлопець, — тихо промовив він.
Його телефон завібрував.
Рон глянув на екран, але не відповів.
Натомість знову відкрив розклад тренувань.
Завтра буде довгий день.
І він уже здогадувався, хто першим спробує перевірити його терпіння.
Нік Кроу.
Але Рон ще не знав, що цей гравець згодом стане для нього значно більшою проблемою, ніж будь-який суперник на баскетбольному майданчику.
Відредаговано: 17.11.2026