Голодний звiр

 Величавий золотий дракон сидів на своєму тронi, підперши лапою голову. Минув рівно рiк , пiсля того як принцеса Нінель , таки наздогнала принца собі під вінець. Сiм місяців , два тижні , чотири дні тривала його каторга. 

 Як виявилося , бігом займалися не лише принцеси. Що в принципи закономірно, бо реально подивитися, кому більше треба. Так що аматорка , не йшла в ніяке порівняння з професіоналами. Розплачувався за це дракон. Он, обліз увесь. Вся луска випала. 

 Але Нінель , знайшла вихід. Вона стала опорою для свого принца. Спочатку камінь з гори печери на ноги кинула, а потім повалила на плече , та потягнула під вінець. Ще ніколи дракон ,не витрачав свого особистого золота. А щоб радістю, так навiть мови не було. Але як казала , тепер вже щаслива вдова Нінель "Все бува в перше"

 А часи реально змінилися. I настали вони відверто кепські. Це ж до чого вже дійшло - дракону. ДРАКОНУ!!! зайвий раз страшно з печери вилізти. Мигом на фарш порубають. Ну от i новий князь, бачачи всі справи попросив дракона прихистити його дочку. Поки там замок не вибудує, військо не набере. 

 Попросив ясна річ не за так, та й грошей за рiдну та єдину дочку не пожалив. Дракон важко зітхнув про себе , згадуючи результат свої жадоби .  Наївно ж думав - ну скільки там вона протягне? Ну двадцять . Тридцять. Ну хай ще п'ятдесят років. А питання то треба було ставити по іншому - ТИ ХОЧА Б РIК ПРОТЯГНУ!!!

 Проте , не зважаючи на все, не в правилах драконячих відмовлятися вид золота. Ну не прийнято якось. Та й принцеса зовсім iнша. Стоїть така , в рожевий суконці. Мовчки в пiдлогу дивиться . Не перебива думи, не лізе , камінням не кидається ,коли принца вкотре впустить...

 Дракон став задихатися, відганяючи  свiжi спогади , 

- Що з вами пане? - тоненько - писклявим голоском запитала дівчина. 

- Нічого , нічого..Звати то тебе як?

-Ася. 

 Вигляд переляканого дівчиська , розсмішив старого. 

- Добре . Лишайся. 

 Перед сном , дракон як завжди підраховував фінанси. Квартирантка виявилася хазяйновита, та й їла мало. За день тільки раз поїла, та й те поклювала. На дієті пані. Дракон  вже підрахував прибуток.

 На харчування принцеси, виділено окремо. З урахування того, який вона їдок, дві третіх смислово можна покласти до кишені. На цій радіснiй нотi, дракон скрутившись калачиком , заснув. 

 Спочатку була темрява. Потім різкий запах горило м'яса. В ротi щось в'язке, з гіркуватим соком. Викривши очі , принцеса Ася побачила дракона, який полум'ям обпалював обручок ноги. Принцеса нервово ковтнула . Щось застряло в горлі. Прокашлявшись , вона виплюнула закривавлений шматок м'яса. 

- А що так розкидуємося? Ти з таким апетитом мене жерти приперлася. 

- Що??? То я...- принцеса стала задкувати до поки не вперлася в стінку. Обернувшися , вона побачила себе в дзеркало. Вся скривавлена , з шматками драконячого м'яса й шкіри по всьому тiлу. 

-Словом так - почав дракон - Відсьогодні , ти їси тричі , нi п'ять раз в день. З усіма перекусами. Це знову свої прийдеться докладати. Але життя дорожче. 

- Але ж в мене фігура...

-ТА ЯКА ФІГУРА!!!- закричав дракон. Погладжуючи обпалений орубок додав - В мене лапок не вистачить на твою фігуру. 

 Біднесенький дракон. ((((Ну не щастить йому з принцесами((((