Глава 15

Їй нічого не залишалося, як погодиться на зйомку. Станіславовичу суперечити вона не могла, та й подітися було нікуди. Але щоб не залишити місця спокуси, взяла з собою, на розчарування Нікітіна, Фіму. Той був тільки щасливий, розуміючи, що цих двох залишати наодинці для нього загрозливо.

Ростислав засмутився цим фактом, але не показав, і продовжував бадьоренько крокувати з ними до водоспаду.

Біля водоспаду трохи забарилися, формат нового випуску передбачав зйомки у купальнику.

Ростислав натякнув, і сам відчув себе незручно. Фіма, щоб уникнути незручного становища, почав плавати на своє задоволення, іноді поглядаючи на дружину та оператора.

Дарина роздяглася, Ростиславові довелося зібрати всю свою волю в кулак, щоб дивитися на неї тільки як на модель.

Вони розпочали відео-зйомку на березі, потім перебралися у воду. У бризках води Дарина виглядала чудово, Ростислав все знімав і знімав, забуваючи іноді зупинятися.

Фіма тим часом заліз під водоспад, і почав вивчати прилеглу територію.

 - Дар'я, тут невеликий грот, - крикнув він.

- Фіме, не заходь далеко, - відповіла вона, боячись залишатися з Кітом наодинці.

Вона була така спокуслива, що Ростиславу доводилося нагадувати собі щоразу, що він професіонал і не може реагувати, як чоловік. Оператор, як і лікар, безстатева істота. Але аутотренінг мало допомагав. І він задивлявся на неї знову і знову.

- Дарійко, зайди у водоспад і висунеш з нього ніжку, злегка визирни, ніби виходиш, - запропонував він.

Дарина зайшла і висунула ніжку. Ростислав нервово проковтнув, забувши натиснути запуск. Вона визирнула, наполовину показавши себе.

- Ти зніматимеш? - запитала його.

- Вибач! - він прийшов до тями і продовжив, але її тіло в бризках води зводило його з розуму.

- Дар'я, тут якась печера, – закричав звідкись Юхим.

- Фіме, не лізь нікуди, - відгукнулася Дарина.

- Фіме, не біжи так швидко - впадеш, Фіме, не лізь ручками в пісочок, - передражнив Ростислав.

- Нікітін! – обурилася Дарина, намагаючись зробити грізний вигляд, хоч його репліки її розсмішили.

- Фіме, одягни шарфик, застудишся, - продовжував Ростислав.

- Припини! - усміхнулася вона.

- Ось, зафіксуй вираз обличчя! Ти, коли сердишся, така сексуальна! - забігав він колами з камерою.

 - Ростиславе, - сказала вона вже з докором.

- Що, Ростиславе?! Треба тебе якось розслабити. Он, вся затиснута. Наче ти не під водоспадом, а під струмом, - він підійшов і показав їй відзнятий ролик.

- Мене словами не розслабиш, - і вона спокусливо на нього глянула.

- Стоп! Як глянула! Не рухайся! – і він швидко знову ввімкнув камеру.

- Нікітін, вистачить знущатися!

- Ти навіть не уявляєш, які це для мене знущання!

- Чому ж, уявляю…

Вони завмерли, дивлячись один на одного.

– Дар'я! – почулося звідкись глухо. – Я, здається, застряг.

- Твоє маля застрягло в пісочниці, - посміхнувся Ростислав.

- Я тебе приб'ю, Нікітін! - сказала вона, і пішла у напрямку, звідки чувся Фімин голос.

- Я згоден померти від твоєї руки! - відповів він і попрямував слідом.

Вони досить швидко виявили вхід до печери. Вхід був невеликим, і їм довелося пригнутися, щоб потрапити всередину.

У середині виявилося досить просторо, можна було не тільки випростатися, але й зробити кілька кроків, але далі печера звужувалась і вони побачили ноги, що стирчали з вузького проходу.

Дар'я спробувала йому допомогти, але Ростислав відсунув її і сам став витягувати горе-наслідника.

Дарина мерзлякувато зіщулилася, у печері було досить прохолодно.

- Піду щось накину, - і вона вийшла з печери.

Не встигла вона зробити і кілька кроків, як ззаду почувся гуркіт. Її щось штовхнуло в спину так, що Дарина ледь утрималась на ногах. Вона обернулася і з жахом побачила, що вхід у печеру завалило. Дарина кинулася до входу:

 - Ростиславе! Фіма! - закричала вона.

- Ми тут, - відповів Фіма, якого Ростислав на той момент уже витяг з вузького проходу.

- Все гаразд, - кашляючи, відповів Ростислав.

- Зараз, я вас витягну, - Дар'я почала гарячково розгрібати завал. Але через кілька хвилин, обломивши всі нігті, вона зрозуміла, що сама не впорається.

- Я швидко збігаю за допомогою! - і помчала з усіх ніг у табір.

- Якого ти сюди поліз? – почав, відкашлявшись, Ростислав.

- Було б краще, щоб я сидів поруч з вами? – так само зло відповів Фіма.

Ростислав промовчав, він справді був радий, що Фіма десь тинявся, дозволивши їм самим проводити зйомку.

 - Те саме, - підсумував Фіма. – Так! Якось помирати ще зарано. Тим більше, що я молодий і щойно одружився.

Коли вона з'явилася в одному купальнику в таборі, Великопольський не міг промовчати:

- Нічого собі, у них відеозйомка! Дарина, звідти втекла, навіть одягнутися забула. Хотів би я побачити, що вони такого творили.

Елла поруч тихенько засміялася.

- Там Ростислава та Фіму завалило! - почала, задихаючись від швидкого бігу Дарина.

 - Як завалило? – спитав Артур.

Екстремальці не сприйняли одразу її слова всерйоз.

- У печері завалило вхід.

Побачивши непідробну тривогу на обличчі Даші, народ підбіг до неї, Валя дала води.

- Вони можуть задихнутися, - випалила Дарина, відпивши води.

- Що стоїмо? - взяв владу в свої руки Станіславович, і всі відразу заметушилися.

- Треба взяти лопату, їх так не витягнеш, - продовжила Дарина.

І за лічені секунди, вони вже бігли наввипередки до водоспаду, взявши всі інструменти, що потрапили під руку.

- Давай спробуємо розібрати завал, – тим часом запропонував Нікітін.

- У повній темряві?

- Зараз, - і Ростислав увімкнув камеру. Маленьке світло розігнало трохи темряву, і стало веселіше. Вони почали розбирати завал, відносячи каміння в дальній кут печери.