Глава 9. Межа для витримки

Інна підійшла до високого дзеркала, яке показувало її у повний зріст і ще раз прискіпливо оглянула себе. Довга ніжно-коралова сукня гарно огорнула тіло, а сміливий боковий розріз на прямій спідниці спокусливо оголював струнку ніжку. Вбрання мало стримане декольте та короткі мереживні рукави, що ледь прикривали плечі. Інна зібрала своє довге каштанове волосся у високу зачіску, доповнивши образ золотими сережками та ланцюжком, які колись подарував їй батько. Цікаво чи сподобається Алексу? На ліжку озвався дзвоном телефон. Підхопивши гаджет, Інна прийняла виклик.

— Привіт, Улянко!

— Привіт, — пролунав у динаміку м’який дівочий голос. — Ну як ти?

— Чекаю Алекса, — Інна підійшла до вікна своєї спальні, за яким горіло останніми променями сонця чисте вечірнє небо. — Хвилююся страшенно.

— Ти ж і раніше бувала на подібних заходах.

— Так, але не в ролі дівчини мільйонера. Треба відповідати цьому статусу.

— Ти гідна цього статусу, Інно. Навіть не сумнівайся.

— Для нас з Алексом це перший спільний вихід у світ еліти, — Інна тихо зітхнула. — Добре, що Софія теж там буде. Підтримка мені не завадить.

— Софія напише про вас з Алексом у своєму журналі і всі дізнаються, що ви парочка, — Уляна зробила паузу. — Все буде добре, Інно. Щасти тобі.

Завершивши розмову з подругою, Інна сіла на застелене ліжко. Телефон у руках пискнув коротким звуковим сповіщенням. Інна розблокувала екран і побачила повідомлення.

Алекс: «Чекаю внизу»

Взувши кремові туфлі на тонкій шпильці, Інна закинула в сумочку телефон і вийшла з квартири. Спустившись на вулицю, дівчина побачила знайому чорну автівку та рушила до неї. Гарна сукня додавала впевненості, а туфлі на високій шпильці зробили ходу сексуальною та граційною. Інна почувалася привабливою і це відчуття подобалось. У чорної автівки відчинилися водійські дверцята, випускаючи на вулицю Алекса. Сьогодні він одягнув чорний діловий костюм з білосніжною сорочкою та темною краваткою. 

— Привіт, — Інна зупинилася біля машини, сміливо зустрівши погляд чоловіка.

Здавалося, що Алекс не розчув її слова. Його темно-сірі очі набули якогось нового відтінку, який дуже сподобався Інні. Погляд Алекса неквапливо пробігся фігуркою дівчини згори вниз, затримався на боковому розрізі спідниці сукні та знову рушив вгору, даруючи шкірі дивне тепло. Інна мимоволі збентежилась. Схоже, що Алексу подобається. Це вже непогано. 

— Ем… Привіт, — Алекс нарешті зустрів погляд дівчини. — Маєш неперевершений вигляд.

— Дякую, — комплімент був щирим і це змусило Інну посміхнутися. — Ти теж.

На обличчі Алекса теж з’явилася легка посмішка. Він допоміг дівчині сісти в машину та повернувся за кермо. Презентація нової ювелірної колекції проходила у виставковій залі в центрі міста. Алекс та Інна їхали мовчки. Зупинивши авто на парковці серед інших машин, Алекс вийшов на вулицю і відчинив дверцята біля Інни, протягнувши їй руку. Дівчина вклала пальці в його долоню і теж вийшла з салону. 

Сутінки впевнено ховали місто у своїх обіймах, запаливши вулиці м’яким сяйвом ліхтарів. Заблокувавши дверцята, Алекс взяв Інну за руку та повів за собою до входу у виставкову залу. Інна знову почала хвилюватися. Долоня Алекса гріла пальці приємним теплом, але жодної магії в цьому дотику не відчувалося. Інна добре пам’ятала, як Алекс взяв її за руки у своєму кабінеті. Тоді відчуття були зовсім іншими. А зараз це був просто дотик. Байдужий фізичний контакт.

У виставковій залі вже зібралося чимало людей. Інна навіть помітила серед них кілька знайомих облич. Алекс неквапливо водив дівчину залою, продовжуючи тримати її за руку. Інна помітила, що її поява викликала у всіх присутніх неабияку цікавість. Мабуть, Алекс не часто з’являється на публіці у супроводі жінки. А тепер всі ці люди знатимуть, що у головного мільйонера міста з’явилася дівчина. Зробивши коло залою та познайомивши Інну з кількома своїми партнерами, Алекс рушив до фуршетного столу, який тягнувся вздовж стіни.

— Тепер вся еліта міста знає про наші стосунки, — тихо промовив він, протягнувши дівчині келих з шампанським.

— Місію виконано, — спека та хвилювання розбудили спрагу, тому Інна майже залпом осушила половину келиха. — Коли оголосимо про заручини?

— Та хоч завтра, — Алекс взяв склянку з лимонадом і зробив з неї кілька ковтків. — Яке хочеш весілля?

— Ніяке, — Інна опустила очі, відчуваючи в грудях щемливий сум. — Ще рік не минув після смерті батька, у мене траур. Просто розпишемося і все. Пресі скажемо, що переносимо святкування. Наприклад, на наступне лі…

Дівчина повернула голову і замовкла, помітивши у протилежному кутку зали Макса. Він дотримався дрес-коду і теж одягнув чорний костюм з краваткою та білосніжною сорочкою. Макс був не сам. Він розповідав щось світловолосій жінці років тридцяти, одягненій в елегантну сукню персикового кольору. Інна зовсім не чекала побачити тут свого колишнього. Як Макс сюди потрапив?

Алекс теж повернув голову, простеживши за поглядом дівчини. Інна не знала як реагувати на цю небажану зустріч. Макс помітив її та кивнув на знак привітання. Інна поспіхом відвела очі. Але все ж встигла помітити тінь роздратування на обличчі свого колишнього, коли його погляд натрапив на Алекса.