День 118. (25 червня) За секунду до закриття.

Ранок розпочався рано, на початку на восьму. Чоловік пішов гуляти з Гєрою, а я тим часом взялася за хатні справи: швиденько прибралася в будинку та підготувала їжу всій нашій звіриній банді. На свій сніданок часу багато не витрачала — заварила велику улюблену чашку кави та поласувала рибкою, яку напередодні приніс племінник. Смачний і ситний старт дня! Швидко зібралася й побігла на роботу. 

Бувають дні, коли затишшя в магазині втомлює сильніше за натовп покупців. З самого ранку — лише один продаж, а далі — тиша й монотонне очікування. Коли стрілка годинника підійшла до фіналу, я зі спокійною душею звела касу, закрила зміну й подумки вже крокувала додому. Аж тут, просто за секунду до закриття, коли замок на дверях майже клацнув, з’явилася жіночка. І, звісно ж, придбала собі речі!

З одного боку — чудово, є виторг! З іншого — довелося заново відкривати касу, перераховувати гроші й переписувати весь день у робочий зошит. Нарешті все звірила, записала, перевірила, чи все викладено та вивішено рівненько, зачинила магазин і пішла.

По дорозі зазирнула в «Смайлмаркет», щоб подивитися собі ту саму невеличку чашечку для заварної кави. І ура — знайшла! Чудова чашка, і зовсім недорого на теперішній час, усього 45 гривень. Тож тепер буду пити мелену каву з неї. Об'єм у неї якраз правильний — 200 мл, хоча на вигляд вона здається зовсім манюнькою.

Щаслива, з новою чашкою в сумці, я почалапала додому. На годиннику було вже майже сім вечора. Додому я не прийшла, а буквально приповзла. Знаєте це відчуття, коли тримаєшся на залишках адреналіну, а вдома тебе миттєво «здуває», наче повітряну кульку? Організм просто вимкнув усі ресурси, настала така слабкість, що не хотілося абсолютно нічого.

Яке ж щастя, що у чоловіка був вихідний! Я сама не очікувала на такий сюрприз: він зустрів мене справжнім кулінарним шедевром під назвою «Шашлик на шпажках».

Рецепт виявився просто бомбічним: тонкий лаваш, а всередині — м'ясний фарш, змішаний із натертим твердим сиром, дрібно порізаною зеленню та ріпчастою цибулею. Усе це багатство викладається шаром на лаваш, згортається в рулет і нарізається на кільця завтовшки в 3-4 сантиметри. Потім ці шматочки наколюються на довгі шпажки — так, щоб лаваш не розгортався. Чоловік запікав їх у духовці (хоча, як на мене, якщо просто викласти їх на деко, вони вийдуть ще соковитішими!).

Смакота вийшла просто неймовірна! Він мене так смачно нагодував, що я після цієї вечері відразу ж із почуттям повного блаженства відключилася до самого ранку. Справжній порятунок і турбота.