Розділ 12

Арта

Я здогадувалася, що Остер не дасть мені спокою. І тепер реально переживаю за Ітона. Хлопець виявив до мене цікавість, та й мені він також сподобався. Ось тільки навряд чи Остер дозволить нашим стосункам розвинутися. Він, як собака на сіні, та варто було мені перевестися в цю Академію, чоловік тут же уплутався за мною.

Лежу в ліжку, але не можу заснути. Мої думки скачуть, але постійно повертаються до недалекого минулого…

Цього року я вступила до Академії. Я не довго вибирала, Столична Академія завжди здавалася мені найкращим варіантом – розташована поряд із домом, тож не доведеться виходити із зони комфорту, змінюючи коло спілкування. Вступ до Академії я ніколи не розглядала як щось надто важливе для мене. Навчання дається мені легко, а матримоніальних планів, як більшість моїх подружок, я ніколи не будувала. Сімейне життя – це не для мене, я свою свободу ні на що не проміняю! Тому й обрала лікарський факультет, щоб здобути освіту й надалі – добре оплачувану роботу. І незалежність.

Життя в столиці, окрім усього іншого, передбачає і деякі світські зобов’язання. Без особливого ентузіазму, але я регулярно відвідувала всілякі бали та світські раути. Мої батьки, хоч і з розумінням поставилися до мого вибору професії, усе ж таки ніколи не залишали надії вдало прилаштувати мене заміж. «Вдало» з їхнього погляду означає багатого чоловіка, здатного всю мою невгамовну енергію направити в потрібне річище – присвятити себе народженню дітей і турботі про сім’ю.

Сперечатись із ними – лише час даремно витрачати. Набагато простіше з усім погоджуватися, але знаходити вагомі причини для відмови черговому «ідеальному» кандидатові в чоловіки.

І деякий час мені це вдавалося, поки на моєму горизонті не виник молодший брат Імператора Саттона – красень Остер. Високий, з аристократичними рисами обличчя та пронизливим поглядом досвідченого менталіста, Остер із Роду Ментальних Драконів, був що кажуть, чоловік у розквіті років. Зізнаюся, і я повелася на його чарівність, але тільки молодший брат Імператора – ласий шматочок. І за можливість заволодіти такою цінною здобиччю у світських колах ведеться неабияка боротьба. А я нічого й ніколи не роблю як усі.

За першої нашої зустрічі, я ще не була повнолітньою, але ми відразу відчули взаємне тяжіння. Але це не було кохання! Це була лише Істинність. Її неможливо ні із чим переплутати. Але наша Істинність не ініціалізується, доки не пройде моє перше доросле линяння. Ось тільки із цим проблема – я ще навіть не оберталася жодного разу.

Мої батьки не визнають свої драконові сутності. А я… Я просто боюся, наслухавшись усіляких розповідей про некерованість та тваринну сутність драконів. І не хочу, щоб якийсь звір керував моєю поведінкою, а тим більше вибирав собі Пару, підкоряючись інстинктам, а не почуттям.

Я все більше захоплювалася Остером, поступово здаючи позиції під його натиском. Його ж у мені, зважаючи на все, цікавила тільки наша Істинність.

А я не бажаю усе життя тягатися за ним хвостиком, не маючи змоги жити, так, як я хочу. І, якщо я колись і погоджуся вийти за когось заміж, це точно буде не Остер! Я зроблю все, щоб уникнути цього «щастя» – бути Істинною Парою. Немаловажну роль у моєму небажанні ставати дружиною Остера зіграв і його вельми вільний спосіб життя та слава улюбленця жінок.

Усвідомивши, яка доля на мене чекає, якщо наші стосунки з Остером розвиватимуться, я просто втекла зі столиці й перевелася до Південної Академії. Але Остер відправився туди за мною. А потім і до Імперської. Сенсу тікати від нього й далі, не бачу. Від Остера не втекти, але тут я хоч перебуваю під захистом своєї сестри Дарії та її чоловіка, ректора цієї Академії, Ріка.

Змучивши себе спогадами, зрештою засинаю і всю ніч проводжу в якихось кошмарах, а вранці поринаю в нітрохи не кращу реальність.

Новини шокують: учора батьківський комітет відвідав резиденцію Диких і, судячи з розмов, застали Остера та Ітона в досить пікантній ситуації. Тож Академія гуде, як розтривожений вулик! Та не дивно, що Ітон сьогодні не прийшов на заняття.

Що за маячня? Я знаю, що всі ці чутки про себе Остер розпустив навмисно! Тоді що сталося вчора? Невже Остер вирішив підлити мастила у вогонь? Чи його так зачепило, що ми з Ітоном начебто потоваришували?

Мені треба поговорити з Остером. Він не має права мене постійно переслідувати! А тим більше заважати моєму особистому життю. Рішуче прямую на пошуки Ітона, та мені одразу пощастило – я зустріла його у їдальні. Хлопець набрав гору їжі для себе і для свого наставника, і я зголосилася йому допомогти все це донести до їхньої резиденції. Знаю, що в Остера гарний апетит і, користуючись своїм становищем, він завжди бере в їдальні подвійні порції.

Мовчки сягаємо резиденції Диких і в останній момент, я відмовляюся від ідеї поговорити з Остером прямо зараз.  Мені треба буде це зробити в будь-якому випадку, але пізніше, не за Ітона.

Мовчки віддаю все здивованому хлопцю та йду, не прощаючись. Я ще не готова зустрічатися з Остером, тим більше, коли він і сам мене старанно уникає. Ось тільки навіщо він з’явився в цій Академії за тиждень після мого переведення? Свого часу ми про все, як мені здавалося, домовилися, поговоривши, хоч і не без зайвих емоцій. Я була впевнена, що тема вичерпана й Остер більше не переслідуватиме мене. Моє категоричне «Ні!» на пропозицію стати його дружиною, Остер сприйняв напрочуд спокійно. І я розслабилася.

Переводячись до іншого навчального закладу, я не намагалася втекти від нього, просто надала нам можливість віддалитися один від одного без чергового скандалу. Але Остер і цього разу відправився за мною. Як і завжди, протягом останніх трьох років, він постійно з’являється там, де і  я. Намагається взяти мене змором? Можливо це б і спрацювало, рано чи пізно, і моя дракониця не витримала б постійної присутності Істинного поряд та змогла б і мене переконати. Ось тільки я не збираюся йти на поводу у свого звіра.