38. Юля. Занадто багато збігів...

Мені було так сумно, що я несподівано для себе самої сіла й написала слова для пісні. Шкода, що я зовсім не вмію співати. Але я вже уявила, як її виконує Яр. 

Глянула на годинник — здається, він уже мав повернутись… Взяла телефон і набрала його номер. У цю мить мені здавалося, що ці побачення — це щось другорядне. Головним була ця наша спільна творчість. І те, що ми кохаємо одне одного. А всі непорозуміння можна подолати…

Телефон Яра виявився поза зоною, і це трохи засмутило мене, але не дуже. Я була занадто заглиблена в мрії про те. як ми обоє станемо всесвітньовідомими: я — письменницею, він — співаком, і у нас будуть брати інтерв’ю, запрошувати на різні світські заходи… Мені просто треба бути більш самодостатньою і впевненою у собі.Тоді мене не будуть засмучувати ті фанатки Яра. Все одно я буду крутішою за них!

З цими думками я сіла виконувати завдання, які мала зробити для курсів. і коли закінчила їх, вже було пів на першу. Яр точно має бути вдома. Якусь мить я вагалася, чи не відкласти презентацію своєї пісні до завтра, але мені так хотілося побачити його, що я спустилася на поверх нижче і подзвонила йому в двері. Але в квартирі Яра панувала тиша. Може, він спить? Ну що ж, тоді дійсно краще зайти завтра. Я зітхнула й повернулася до себе. 

Довго не могла заснути, написала Яру в Телеграм, але він так і не з’явився в мережі… Тож я не помітила, як заснула, так само стискаючи телефон в руці. 

***

Наступного дня вранці я таки додзвонилася до Яра. 

— Де ти вчора був, я до тебе приходила опів на першу? — запитала трохи ображено.

— Та батькам терміново треба було йти на якусь вечірку зі своїми зірками, щось вони там святкували, а няня знов захворіла, — відповів Яр. 

 — Зрозуміло, а сьогодні ввечері ти будеш удома? Чи знову працюватимеш бебі сіттером?

— Сподіваюсь, що ні, мені Насті вистачає і раз на пару тижнів, — сказав він. — Побачиш, які  в мене синці під очима… А ще вона мене тепер щипає. 

 — То вона так виявляє свою любов, — усміхнулась я. — Підросте, буде говорити: “Братику, ти найкращий!” Добре, я ввечері, після курсів, забіжу до тебе. В мене є один сюрприз!

— Добре, буду чекати, — відповів він. — До вечора! 

***

На курсах цього дня усі читали оповідання на тему “Найбільш незвичайний день у моєму житті”. Я написала про те, як нашою з Артемом книгою зацікавилося видавництво. І про пісню на мої слова, як вона стала популярною.

Коли я закінчила читати, всі дружно зааплодували. 

 — Юлю, тебе чудовий гумор. — сказав наш куратор.  — Ти не думала над тим, щоб вести власний блог?

 — Я не подобаюся собі на фото і відео, — сказала я. 

— Дарма, ти дуже гарна, — не погодився Артем, який сидів в першому ряду і все уважно слухав. 

 — Дякую, — я почервоніла і швидко зійшла зі сцени. 

За мною виступала дівчина на ім’я Маша. Вона впевнено обвела поглядом залу і промовила:

— Привіт, я сьогодні буду читати оповідання, засноване на реальних подіях, — заявила вона. — Юля надихнула мене писати романтику, хоч раніше я і соромилась. А насправді завжди хотіла писати подібне!

Вона почала читати оповідання. В ньому йшла мова про те, як вона збиралась на якесь побачення. Потім кавалер був особливо галантним і милим, вона вся танула від його дотиків і поглядів. Оповідь йшла від першої особи:

— І коли він вже підвіз мене додому, я поцілувала його… Я не хотіла, щоб того вечора він йшов. І він не пішов… На ранок я дізналась, що він — популярний музикант і грає в групі. Це була найкраща ніч у моєму житті!

 — Непогано, — сказав куратор. — Але знаєте, Машо, починати розповідь з того, як ви милуєтесь собою у дзеркалі — це трохи по-любительськи. А ви ж хочете стати професійним письменником?

— Ну, я не знала, як описати героїню так, щоб люди могли її уявити… А оповідь же від неї, — вона зітхнула. 

 — Як ви гадаєте? — він звернувся до всіх присутніх у аудиторії. — Як можна створити у читача уявлення про зовнішність героїні без великого опису?

Всі заходилися давати Маші  поради щодо вдосконалення її твору, одна я сиділа мовчки і думала про те побачення, на яке вчора збирався Яр. Здається, він сказав, що дівчину, яку він запросив, також звали Машею… Занадто багато збігів у цій історії…