Дебют

Кожен рух чіткий та відточений, і я відчуваю, як публіка шаленіє. Ми багато місяців готувалися до сьогоднішнього виступа, і хоч вечір ще не завершився, я знаю, що нова танцювальна програма спричинила фурор.

У вухах та по тілу б`є музика, а очі сліплять сотні ламп, та я посміхаюся і танцю.

Номер закінчується і ще ширше посміхаюсь до натовпу і роблю фінальний шпагат. Це найяскравіший номер програми і я ледве дихаю, але й результатом задоволена. 

Ми з дівчатами під овації та крики ховаємося за куліси. І перше, що роблю, це знімаю  важку металеву накладку. Вона хоч і дуже гарно виглядає, та добряче намуляла мені. 

—  Якщо не помиляюся, в тебе сьогодні ще два танці? —  запитує Тіна, одна з моїх подруг, поки я роблю кілька ковтків з пляшки.

—  Я танцюю перед закриттям, кажу їй. Знаючи, що вона воліла б теж танцювати останній танець, але вона на сьогодні закінчила. Наша оплата прямо залежить від часу проведеного на сцені.

В мене є хвилин двадцять, щоб переодягнутися та змінити макіяж, тож часу на теревені не залишається. 

 В гримерці гармидер та хаос, але кожен знає, що має робити і коли його виступ. 

 Я швидко змиваю косметику, поки одна з костюмерок несе мій костюм. 

Я працюю у великому нічному клубі у Києві, і ця робота просто моя мрія. “Солодкий гріх” це заклад преміум класу, і я достатньо заробляю, щоб добре себе почувати у великому місті. 

За дві хвилини оголосять наш номер, а я все ніяк не можу прикріпити кляті крила і це дуже нервує.

 —  Дай но допоможу, —  каже Аня, інша моя подруга. Вона як і Тіна мої сусідки. 

Кілька витончених рухів і все на своїх місцях. В дзеркалі я маю не дуже янголський, вигляд, та часу милуватися не залишається. Я виходжу на сцену, разом з кількома іншими дівчатами, і сотні камінців на моїх трусиках та ліфчику переливаються. Я рухаючи в такт музиці та синхронно з іншими дівчатами  і на мить залишається тільки музика та ритм, все інше просто зникає.

***

—  Сьогодні був неймовірний вечір, каже Аня, поки Тіна її навіть не слухає, вона зайнята перепискою з кимось.

—  Може купимо дорогою вина і відсвяткуємо успіх? —  пропоную, поки йдемо до авто. Насправді я втомлена до межі, але нічого у світі не зруйнує мого наміру випити з подругами.

—  Я купувала випивку минулого разу, каже Тіна, нарешті сховавши з рук телефон.

— Я купую, —  згоджується інша подруга. —  До того ж в мене є новина, з широкою усмішкою каже подруга. 

  Тоді нам треба щось міцніше за вино, —  підсумовую, сідаючи в авто і пристібаючись. Це моя Toyota Corolla, і я певною мірою горжуся, що ж поміж подруг єдина яка має авто. 

Основна перевага нічного життя в тому, що ніколи немає заторів. Тож через тридцять хвилин ми вже затягували свої дупи в нашу квартиру.

—  Мої ноги більше не витримують цих каблів, —  скаржиться Тіна, скидаючи свої туфлі. 

—  Ти ж знаєш, що поза клубом можеш й кросівки взувати?

—  Аха, саме тому в тебе нікого немає. —  Констатує.

—  А хто сказав, що я хочу, когось?

—  Ну хороший секс зцілив би тебе від цих думок, втручається Аня, яка вже почала нарізати сир. 

Я і собі помила руки та взялася нарізати салат. Якщо пити, то і треба добре заїдати. До того ж я добряче зголодніла після виступу, і підозрюю, що подруги теж.

—  Добре, я пісяти, а потім накриватиму на стіл, —  сповіщає Тіна.

—  Дякую, за інформацію, що б ми робили без твоїх сповіщень, про фізіологічні потреби. —  Каже, Аня, і ми втрьох хихотимо з жарту.

—  То що там в тебе за новини, —  запитую Аню.

—  Наливай, тоді й розкажу. Я не готова зізнаватися в такому поки в мене ще ясна голова. —  каже й протягує келих.

—  Як це ви почали пити без мене? —  питає Тіна з порогу?

—  Не скигли. Краще ходи сюди і відкрий пляшку шампанського. —  сміючись просить Аня. 

—  Загалом, вчора я зареєструвалася в додатку для знайомств. — Ховаючи очі в підлогу зізнається Аня.

—  Теж великий мені гріх, я давно там тусуюсь. Навіть кілька разів ходила на побачення.

—   Та нема там нормальних чоловіків, кажу вам дівчата. —  Випльовую не фільтруючи. Й одразу роблю великий ковток шампанського.

—  Мене дехто покликав на побачення. —  Зізнається Аня. 

—  Це чудово. —  Підсумовує Тіна. А потім дивиться на мене. 

—  А ти взагалі останній раз коли ходила з кимось на побачення?

—  Давно, —  чесно зізнаюся.

—  Давай сюди свій телефон? —  просить.

—  В тебе, що правда немає профілю в жодному такому додатку? —  Запитує Аня, і Тіна відповідає замість мене. 

—  Авжеж немає, вона все ще сохне по своєму колишньому.

—  Ні по кому я не сохну, і взагалі це я наші стосунки розірвала. 

—  І коли це було?   —  Але я не встигаю відповісти, бо Тіна запитує мене вже про хобі, вагу, та мрії і швидко набирає текст в моєму телефоні.

—  Ну створите ви анкету, та я все одно не піду ні з ким на побачення.

—  Боюся, Вікусю, що в тебе не буде вибору.  —  Несподівано каже захмеліла Аня.

—  Знаєте, що… Робіть, що хочете, а я йду спати. В мене на завтра призначений масаж, не хочу проспати. —  Кажу, розуміючи, що й собі добряче захмеліла.

—  І будьте такі ласкаві, віддати мій телефон. —  тягнуся та забираю з рук Тіни телефон. 

—  Ви навіть фото додали? —  запитую, швидко проглядаючи профіль. 

—  Вам пощастило, що я люблю це фото. 

—  Добраніч, і приберіть сир до холодильника.

Перш ніж вимкнути нічник, проглядаю профіль ще раз. Телефон вібрує. 

Хтось мене лайкнув. Я не хочу дивитися, профіль, не хочу лайкати у відповідь, та чомусь роблю це. І чоловік на фото дуже гарячий. Світить м'язами та багато подорожує. Білозуба, ідеальна посмішка. Карі очі, щетина. Явно мій тип. Могла б вночі навіть фантазувати про нього. Але я не хочу ніяких побачень, і тому збираюся відхилити цю анкету, але якого дива? Замість того отримую сповіщення про те, що тепер ми пара. Бляха, я справді не шарю в цих додатках.