ГЛАВА 23: ДОВГІ РОЗДУМИ ОЛІВІЇ

Олівія Хейс сиділа у своєму кабінеті, занурена до думки. Її очі, зазвичай повні життєвої енергії, були прикуті до екрану комп'ютера, де відображалися звіти та результати аналізу наноструктур із пробірки. Її розум знову і знову повертався до однієї і тієї ж ідеї - як використовувати цю технологію на благо, а не на шкоду.

Олівія(у думках): "Ці нанотехнології можуть врятувати стільки життів... Але в чиїх руках вони мають опинитися? Як переконатися, що їх використовують тільки для добра?"

Вона згадала свого старого професора, доктора Джона Моррісона. Саме він надихнув її на кар'єру в біотехнології та медицині. Він завжди говорив, що наука має служити людству, і його дослідницькі здобутки були яскравим прикладом цього принципу.

Олівія, тихо, майже пошепки, згадуючи: "Доктор Моррісон... Він був би ідеальним кандидатом. Він завжди прагнув використати науку для покращення життя людей."

Вона взяла до рук фотографію, що стояла на її столі. Це був знімок її випускного дня в університеті, де вона стояла поряд із доктором Моррісоном. Його посмішка, сповнена мудрості та доброти, все ще зігрівала її серце.

Олівія (подумки): "Він би знав що робити з цими технологіями. Він знайшов би спосіб використовувати їх на благо, уникнути небезпек і забезпечити надійний контроль."

З кожним новим аналізом та звітом її впевненість у правильності цієї ідеї лише зростала. Вона знала, що доктор Моррісон був відданий своїм дослідженням та принципам. Він завжди ставив на перше місце безпеку та етичність своїх розробок.

Олівія, рішуче, набравши номер на телефоні: "Мені потрібно поговорити з командою. Вони повинні дізнатися про доктора Моррісона і його роботу."
Її пальці тремтіли, коли вона набирала номер Райана. Вона знала, що рішення передати технологію доктору Моррісону має бути колективним, але її серце вже зробило вибір.

Райан (телефоном): "Олівія? Щось трапилося?"

Олівія: "Райане, у мене є пропозиція. Думаю, я знаю, кому ми можемо довірити ці нанотехнології. Нам потрібно поговорити про це якнайшвидше."

Райан, відчуваючи її серйозність: "Добре, зустрінемося в офісі за годину. Наводь всю команду."

Олівія повісила трубку і зітхнула з полегшенням. Вона знала, що команда довіряє її інтуїції та професіоналізму. Зараз головне — донести до них свою пропозицію та пояснити, чому доктор Моррісон — найкращий кандидат.


___