9

Браян я тепер Браян, так не звично, але коли вона вимовляє моє ім’я здається що так треба. Треба зв’язатися з Костею. А ще розгребти покупки і хоч трошки подумати не про Соломію, мені ще треба зустріти свою долю… а може це вона… треба дізнатись більше про цю дівчину. Хто вона? Хто її батьки? Розшифрувати б проротство. Так усе це потім, а зараз чайку і чогось повечеряти.

Дотримуючись усіх вказівок Соломії він в перше в житті куховарив, а потім почалось щось дивне. В його штанях щось зарухалось (і це не те про, що ви подумали), задзищало він перелякався не на жарт поки не збагнув що то новий телефон. Хто ж дзвонить? Він дістав телефон полекшено здихнув і відповів на телефонний дзвінок.

-Я слухаю. Насторожено сказав Браян

-За звичай люди кажуть алло. Почувши на пів переляканий голос Браяна розсміялась Соломія.

-Ну це люди, а то я. полегшено видихнув Браян.

-Так ти не дуже схожий на пересічного громадянина цього виміру. Але і на інопланетянина не схожий… що ж ти за фрукт.?! Задумано сказала Соломія.

-Я не фрукт. Обурився Браян.

-О ще й який. Але зараз не про це. Що робиш.

-Відходжу від серцевого нападу?

-Що сталося? Стурбовано промовила вона.

-Нічого крім того, що я не звик до дзвінків.

-Ти дуже дивний.

-А ти чарівна.

-Ой, ну все бувай.

-Стій! Чекай!

-Та що ще?

-Чому дзвонила.

-Солодких снів побажати. Сміючись сказала Соломія і відключилась.

Браян ще довго тримав телефон коло вуха, все надіявся ще почути голос цієї дівчини від якої він що секунди втрачав голову, чого з ним раніше ніколи не траплялось. Постоявши так декілька хвилин, Браян згадав що у рюкзаку листок з номером Кості, і він обіцяв другові подзвонити при першій можливості. Відшукавши папірець він набрав номер і натиснув кнопку виклику. Довго ніхто не відповідав тільки гудки чулись у телефоні, але тоді коли Браян вже перестав слухати раптом почклось тихе:

-Алло.

-Привіт Костику, який я радий тебе чути. Ти як? Як батьки? Що у вас нового? Швитко затараторив Браян

-Ну привіт Де… Браян. Сонно відповів Костя.

-Та можеш називати як хочешь.

-Я б тебе назвав щей не так але моє виховання не дозволяє цього зробити.

-Щось сталось?

-Так у нас за 11 днів обряд об’єднання буде проходити в замку. Саркастично сказав Костя.

-Ого і хто ж ці щасливі? Не впіймавши нотки сарказму повірив у радість друга Браян.

-Діва Дарика. Крізь зуби промовив Костя.

-Нічого собі і хто ж її обраний? Вона дівчина хороша і порядна щей розумна, правда не дуже красиваі з своїми причудами, але це не головне, передасиш вітання від мене і їй і її обраному. То вже кажи хто він.

-Я! Я її обраний. Уявляєш Я?

-Як ти? Приголомшено запитав Браян.

-Батька свого запитай.

-Доречі про батьків, як там вони, зляться?

- Леді Шанара сумує але вона зараз дуже зайнята приготуваннями до обряду. А от лорд Норт вірить, що ти скоро повернешся, або як мінімум все поясниш. Ще Мелшек влаштував нічні перегони де переможцеві мала дістатись моя голова, а так все ок.

-То чому в тебе має бути обряд об’єднання і чому саме з дівою Дарикою? Може я чогось не знаю? Ти ж ніби з нею не мав ніякого близького спілкування.

-В її пропродстві сказано, що я її обраний і ще якесь там бла бла бла.

-Ну прородство це серйозно. Погодився Браян.

-Ти ж так хотів щоб я одружився, от і накаркав.

-Пробач. Я не хотів накаркати.

-Та якось розберусь, ти правий Дарика хороша дівчина і дуже розумна, можливо і справді це моя доля. Ти краще розказуй як там Мишко? Де живеш і де пропадав, я вже почав хвилюватись.

-Я поняття не маю хто такий Мишко. Мене зустріла якась дівчинка Соломія дуже гарна доречі.

-Як Соломія? А де Мішка? Він що на сестру зіпхав обов’язки? Здивувався Костя.

-Ну в твого Мишка сестра Соля та якій ти обіцяв одружитись і вона ще маленька, а це інша дівчина вона Соломія з блакитними очима, чарівною посмішкою, розкішним волоссям…

-Дурню це і є Соломія. Соля – це домашнє прізвисько, і якщо судити логічно, то проти тебе вона не така вже й мала, ти забуваєш про нашу різницю у віці. Я старший за тебе. Їй десь 16, а так як тобі 17 то між вами не велика різниця. І я так розумію ти на неї запав.

-Ні я на неї не падав. Вона просто чарівна. Відповів Браян.

-Ти дивак яких світ не бачив. Як вона до речі. Вона знає про те що я твій знайомий але про тебе нічого не питала. А тепер ти об’єднуєшся. Панікуючи затараторив Браян.