Те, що вона всю ніч спала на моїх колінах, не дає їй право ставати мені настільки близькою. Психуючи, подумки веду розмову сам із собою.
Ще вчора я чітко розумів, що це лише ділова угода з деякими особливостями, зі своєю специфікою так би мовити, що мені потрібно прожити один рік під одним дахом із вагітною дівчиною, яка не викликає у мене жодного інтересу. Так я гадав ще вчора.
Тоді якого біса вже сьогодні мені захотілося зробити з Діною те, що з нею ще ніхто не робив? Чому мене почало збуджувати, коли вона зі мною сперечається й відповідає мені з такою зухвалістю, що я починаю дихати полум’ям? У мене теж якісь гормони відтанули? Дідько, ледве стримався… Так хотілося впитися губами у її рот.
Це неправильно. Я маю контролювати себе набагато жорсткіше. Це не кохання, це якась дурна пристрасть, а секс та дружба не сумісні. Адже ми начебто домовилися дружити. Чи я вже не володію ситуацією?
Недаремно моя мама постійно нагадувала батькові, що українки усі як одна – трохи відьми. А тендітні білявки, напевно, найкапосніші з них.
Як Діні це вдалося? Розтрусила мене лише за добу! Видряпала зсередини те, про що я давно забув. Завела, вибісила, зламала всі мої замки та паролі… І різко стала близькою мені людиною.
У чому секрет? Що вона відверто ділиться зі мною особистими подробицями? У тому, що мені довірилася?
Я не знав, що в моє вузьке коло є короткий шлях. Діна довела, що він таки існує.
Вона єдина, хто знає мою таємницю.
Я єдиний, хто в курсі її вагітності і що її плющить через гормони, тому їй хочеться кохатися. Блін… не пам'ятаю, коли востаннє був у такому ступорі.
І як накажете вирішувати цю проблему?
Зайнятися з нею любов'ю з терапевтичною метою? Я у легкому шоці, якщо чесно.
Але найбільше мене вразив її здогад. Ткнула пальцем у небо і вгадала. Дружину з такою інтуїцією треба побоюватись.
…Те кохання було давно. Мірабелла. Я тоді навчався в Англії. І так, вона була натуральною білявкою. Ми не зустрічалися і не спали з нею. Але коли ти закоханий уперше, після двох поцілунків тобі здається, що більшого щастя в житті ти вже більше не зустрінеш. А після того, як це перше кохання тебе відшиває, обравши іншого – ти впевнений, що здохнеш від болю, не доживши до світанку.
З того часу я не дивлюся у бік блондинок. Із принципу.
І на тобі маєш. Доля все одно знайшла спосіб, як підсунути мені білявку.
Її брат Мар'ян дивиться на мене з підозрою. Я це чітко бачу. Пацан не вірить у нашу «любов», бо добре знає свою сестру. Потрібно знайти до нього підхід, спосіб, як його переконати чи хоча б перетягнути на свій бік. Помітно, що він дуже любить свою сестричку. Навіть трохи заздрю. Я теж завжди мріяв мати молодшу сестру. Але в моїх батьків народився лише я.
— Місця у вас найкращі, у першому ряду, біля проходу. Але є одна заковика, — те, як Мар'ян потирає потилицю, свідчить про те, що мені ця заковика однозначно не сподобається. — Зазвичай на цих місцях сидить хтось із наших. Тож вам доведеться взаємодіяти.
— У сенсі? — стискаю зуби.
— Підігравати клоуну, фокусникам чи дресирувальнику. Тож, якщо тебе попросять вийти на арену, щоб «розпиляти» навпіл – доведеться погоджуватися, — єхидно посміхається.
— О, круто! Я теж хочу взаємодіяти, — вигукує Діна. — Сподіваюся, мене покличуть до Васі!
— Що ще за Вася? Ти не підеш! Тебе лише на арені цирку не вистачало! — одразу обурююся.
— А я хочу і піду! — Діна явно має намір довести мене сьогодні до істерики. — Вася – це лев. Покладу йому голову в пащу, бо в твою моя голова не влізе.
— Гаразд, розберемося по ходу, дивіться на життя простіше, а мені час бігти, — Мар'ян кудись поспіхом тікає. Потрібно буде з'ясувати, ким він у цьому цирку підробляє. А ми нарешті сідаємо.
— Чого ти розсердився? — Діна нахиляється до мого вуха і шепоче. — Якщо ми з тобою вийдемо на арену – всі будуть на нас витріщатися, як ти й хотів. Навіть наші фотки у мережі з'являться. Самір Акаєв повів свою дівчину в цирк. Дамочки в коментах почнуть тебе обговорювати, хтось писатиме гидоти, а хтось пускатиме слину.
— Діно, ти продовжуєш мене провокувати, — з огляду на наше миле протистояння я тепер навіть не знаю, як ми витримаємо цей рік.
— Припиню, якщо скажеш, який пункт нашого шлюбного контракту ти зібрався змінювати? — знову шепоче. На цей раз я підсунувся ближче і її губи торкнулися мого вуха. Лоскітно і ... приємно.
— Не скажу. Промаринуйся до завтра, — якщо подумати, не так мене й дратують її провокації.
— Саміре Булатовичу, ти нестерпний! — Надула губки, дивлячись на арену.
Вистава почалася, згасли софіти й спалахнули прожектори, висвітлюючи купол, де приготувалися повітряні акробати. Але я туди не дивлюся – в цій напівтемряві я дивлюся на Діну, на її майже дитячий захват. Приготувалася плескати в долоні, очі горять, губи розтулені. Дивлюся на неї і ненавиджу її колишнього ще більше за те, що він зробив їй дитину, за те, що спав з нею, а потім йому ще вистачило нахабства заявити, що вона його не задовольняла. А ще дивлюся на неї з вдячністю за те, що вона прийшла саме до мене.
Не можу сказати, що мені подобається у цирку. Напевно, тому що дитина в мені перетворилася на цинічного дорослого. Порівняно з моїм вилизаним бізнес-центром – у цирку суцільний срач, я такого не люблю. І запах тут специфічний, суміш тирси, кінського поту, солодкого попкорну та гриму. Але Діні, судячи з її виразу обличчя, ця атмосфера до душі.
Переважно на виставу прийшли сім'ї з дітьми, які радісно верещать, дивлячись на маленьких собачок, які їдуть верхи на поні.
А мені цікавіше спостерігати за Діною, за її реакцією. Якоїсь миті вона навіть не витримала, схопила своїми пальчиками моє підборіддя й розвернула моє обличчя до арени… на яку вийшов клоун. Товстий, загримований мужик у рудій перуці, з червоним носом і неприємним голосом. Чуйка відразу підказує, що доведеться… взаємодіяти.
#1 в Жіночий роман
фіктивний шлюб, владний адекватний герой щира героїня, від ненависті до кохання та пристрасті
Відредаговано: 04.06.2026