Діна не має рації, коли стверджує, буцімто я не розумію, що вона насправді відчуває. Навпаки, я чудово усвідомлюю причини її дратівливості й не дозволяю собі на неї сердитися. Ну хіба що крапельку.
І то тільки за те, що вона була закохана в цього позера, у цього вискочку, який без тата з мамою нічого б у своєму житті не досяг. Ще й заміж за нього збиралася! Ну, як можна було не роздивитися в Денисі Бойко мудака?
А в іншому я її чудово розумію. Вона налякана, її тіло змінюється, гормони знову ж таки впливають на настрій. Я вже встиг трохи про це почитати.
Зазвичай жінки зі мною так не спілкуються, не наїжджають, як от Діна, коли я примчав до неї посеред ночі, аби узяти під контроль її істерику, а вона мені ще й претензії викотила.
Хоча це вона до мене прийшла першою, вона постукала у мої двері з проханням. І вже потім ми з'ясували, що потребуємо одне одного. Не в плані почуттів, а у взаємовигідному партнерстві.
Для неї я роблю виняток, адже Діна носить дитину, можливо, сина, якого я назву своїм. Якого намагатимусь полюбити, бо діти від народження чисті, вони ні в чому не винні. Генетика впливає остільки-поскільки. Тож, що ти в нього вкладеш – те він і понесе у цей світ.
Тому, коли Діну почало хилити в сон і через якийсь час вона вмостилася в мене на колінах — я щиро порадів, що мене досі можна зворушити подібними речами. Те, що вона заснула, говорить лише про те, що поряд зі мною їй комфортно і вона мені довіряє.
Така прикольна, в ній якимось неймовірним чином поєднується скромність і зухвалість, сміливість і слабкість, кокетство і розпач, розум і наївність.
Діна Мазай однозначно цікава особистість і мені хочеться дізнатися про неї більше. І я обов'язково дізнаюся про всі її слабкості, таємниці та мрії. Тому що навіть коли ми розлучимося, вона все одно залишиться частиною моєї родини. Дитина буде неодмінно нас пов'язувати.
Так вже сталося, що я ніколи не зустрічався і не спав з білявками. Щоразу вибирав високих брюнеток, бо вони мене збуджують. Так, у деяких питаннях я дуже консервативний і збіса педантичний.
І на тобі маєш! У мене на колінах спить мініатюрна білявка!
І в мене навіть думки не виникло розштовхати її й відправити додому. Ні, я хотів, щоб Діна виспалася, бо сон важливий для дівчини при надії.
Довелося спати сидячи, в машині. Мені, чуваку, який цілком може дозволити собі зняти на рік президентський люкс у найдорожчому готелі світу.
Але це було того варте... Побачити зранку дико збентежену і смішну Діну, її здивованих родичів.
Коли вона увійшла до мого кабінету, я ще сумнівався. Але цієї ночі, після купи її запитань та моїх відповідей, зрозумів, що ця дівчина належить мені. І належатиме весь наступний рік. І навіть після… коли ми будемо вже не разом, не фіктивним подружжям, а просто людьми, які рік прожили під одним дахом і виховують спільну дитину, Діна залишатиметься моєю. Моєю колишньою дружиною. Дівчиною, яку я не просто зобов'язаний... мені хочеться її оберігати.
Вона підкупила мене своєю відкритістю і майже дитячою безпосередністю, впертою наполегливістю. Ніколи не знаєш, якою буде її наступна фразу і чому вона весь час червоніє. Мені дійсно лестить, що вона відчула в мені того, кому можна виговоритися. А ще мені подобається, що Діна не намагається мене спокусити.
Тому я теж маю бути чесним перед нею і перед… Амалією.
Рік без жінки – означає рік без жінки. Сказав – зробив. Це не такий вже й великий термін. Якщо сильно притисне – допоможу собі сам. Діна може бути спокійна, я не маю до неї сексуального потягу, тільки бажання оберігати зі зрозумілих причин. Хоча… коли мені довелося поцілувати її в губи, мені захотілося спробувати на смак її язичок. Дуже сильно захотілося. Втім, присутність поряд її колишнього швидко розвіяла це бажання.
Віддавши розпорядження телефоном, приставивши до Діни одного з моїх найкращих охоронців, насамперед їду до коханки, щоб розставити всі крапки над «і».
У мене є ключ від її квартири. Що й не дивно, адже я оплачую оренду, вона фактично живе за мій рахунок і їй до душі бути утриманкою.
Амалія любить спати до обіду, зустрічаємося ми зазвичай вечорами, іноді я залишаюся в неї на ніч, тож вона напевно ще сопе в ліжку.
Так і є. Навіть не чує, як клацнули вхідні двері. Хоч бери та витягуй її за довгі ноги.
Амалія надзвичайно красива жінка. Ідеальна фігура, вміння доглядати за собою, вона фанатично стежить за своєю вагою та шкірою. Довге, густе чорне волосся, великі карі очі, чуттєві губи, які свого часу подарували мені стільки задоволення. Вона розумна, вихована, може підтримати розмову на будь-яку тему... Але я так і не зміг її покохати. Не знаю, у чому причина. Може, тому що я від початку себе налаштував, що ці стосунки тимчасові? Через свою безплідність я взагалі не збирався ні з ким одружуватися. Тому й забороняв собі прив'язуватись до дівчат.
Підходжу до вікна й розвішуючи важкі щільні штори, різко впускаю в спальню сонячне світло, що змушує Амалію миттєво прокинутися й невдоволено зморщити своє гарне личко.
— Амалія, нам треба поговорити. Це терміново і дуже для мене важливо.
— Милий, шалено рада тебе бачити, — муркоче спросоння ніжним, трохи охриплим голосом.
Граціозно підводиться з ліжка й підходить до мене впритул, вміло виляючи стегнами. З одягу на ній – лише її бездоганна сексуальність.
— Якби ти попередив, що заглянеш вранці, я б причепурилася й чекала на тебе з величезним нетерпінням, — кладе мені руки на груди, повільно опускає їх униз, збираючись зняти з мене футболку.
— Ні, я прийшов не для цього, — обхопивши її зап'ястя, відводжу від себе її руки. — Вирішив, що буде правильно повідомити тобі про це особисто. Амалія… настав час нам з тобою розлучитися. Тож я завершую наші стосунки тут і зараз. Квартира оплачена до кінця наступного місяця, май це на увазі. Якщо тобі буде потрібна робота…
— Чому? — одне слово, а скільки в ньому гіркоти. В очах біль упереміш з надією на те, що я передумаю.
#7 в Жіночий роман
фіктивний шлюб, владний адекватний герой щира героїня, від ненависті до кохання та пристрасті
Відредаговано: 15.05.2026