10. Сюрприз від долі

Бувають дні, коли ти граєш з долею у покер. Сьогодні вона здала мені не дуже фартові карти, тож фул хаус мені явно не світить.

Взяти хоча б те, що мої менеджери прошляпили зміну пункту призначення і мій корабель, забитий вантажем доверху, замість Марселя зайшов у порт Роттердама. Звичайно, я вирахую частину збитків з їхніх зарплат і позбавлю премії, наступного разу будуть уважнішими і нарешті почнуть працювати в команді, а не тягнути ковдру кожен сам на себе.

Але коли у приймальні я побачив наречену цього клоуна Дениса Бойка, інакше його не назвеш, я одразу зрозумів, що без сюрпризів сьогодні не обійдеться.

Сканую її уважним поглядом. Тендітна. Навіть занадто. До того ж у мене упереджене ставлення до блондинок. Навіть не знаю, з якого часу це пішло або ж я пройнявся загальноприйнятими стереотипами щодо інтелекту білявок. Вона має вигляд порцелянової статуетки, яку випадково забули у коридорі.

Подумки ставлю їй діагноз: слабкість. Такі як вона не виживають у моєму світі, їх пережовують і викидають ще на етапі співбесіди.

Але мене чіпляє її упертість та інтригує якась там пропозиція.

Що вони з її нареченим вже задумали? Розробили геніальний план, як зіпсувати мені настрій?

Гаразд, послухаю, посміюся, а потім все ж таки покінчу з компанією «Дніпротранс», якою володіє цей Бойко. Вони для мене як та моська, а я в цій байці слон. Погоди вони мені не роблять, але дратують страшенно.

Таки дочекалася…

Весь той час, поки тривала нарада – я відчував на собі її погляд, і мені це, м'яко кажучи, сильно заважало зосередитися. Щось дивне промайнуло в її очах, коли ми перед тим перекинулися кількома словами. Саме це мене й підкупило, суміш відчаю з надією.

Вона принесла в мій кабінет, в мою сувору обитель, запах ванілі, який аж ніяк не в'яжеться зі склом та бетоном, та важкі зітхання.

І після того, як Діна нарешті зізналася, чому вона прийшла до мене насправді, натякнула про зраду, яка її зламала, я очікував побачити в її очах страх та розгубленість характерну для «солодких» дівчат її типу. Але, на мій подив, в її блакитних очах не було сліз... там світився обпалений пожежею шматочок неба. І цей контраст між її «дитячою» зовнішністю та поглядом людини, яка вже бачила «кінець світу», зацікавив мене більше, ніж я очікував.

Вона прийшла не за роботою, не за грошима, а за зброєю проти її колишнього. Виявляється, перебуваючи поряд зі мною, тим самим можна комусь помститися. Вперше почуваюся потужним знаряддям чиєїсь помсти.

А коли Діна сказала, що вагітна…

Спочатку я не повірив вухам та власній удачі. Зважаючи на все, термін у неї невеликий і, якщо вірити її словам, про вагітність ніхто не знає. Тож цю дитину можна видати за мою.

На жаль, я не можу мати власних дітей. Дізнався про це п'ять років тому. Гадаю, за цих обставин я зможу прийняти чужого малюка і виховати його як власного сина чи дочку. Тепер для мене це прийнятно з огляду на те, що я бракований у репродуктивному плані. Головне, щоб про це ніхто не дізнався.

Я єдиний син, мої батьки вже в літах, особливо тато. Вони хочуть онуків, хочуть, щоб прізвище Акаєв передавалося з покоління в покоління, щоб наш рід не переривався. Це важливо для мого народу. Мене виховували на правильних цінностях: не вбивати, не красти, не брехати, не ображати слабких та поважати жінок. Але життя, особливо світ жорсткої конкуренції у бізнесі, вносить свої корективи. Я не вбиваю, чесно заробляю, але рідко пробачаю слабкість. З жінками взагалі все складно, мої стосунки з ними – це головоломка, шахова партія без королеви. Правила встановлюю лише я і моє серце завжди залишається недосяжним. Надмірна жіноча м'якість викликає у мене підозру, а краса – лише естетичне задоволення, вона не має наді мною влади.

Кохання для мене – це ілюзія для тих, хто боїться самотності.

А ще в сучасному світі дуже складно бути правдивим, іноді доводиться щось замовчувати або використовувати брехню замість щита. Мені буде неприємно обманювати батьків, це однозначно внутрішньо мене страшенно мучитиме: фіктивний шлюб, дитина, яку я видаватиму за свою.

Та якщо іншого виходу немає?

Новина про мою безплідність доб'є мого батька сильніше, ніж чуже маля. До того ж, це нарешті дозволить йому скласти заповіт і я отримаю бажаний статус, який переконає наших акціонерів у стабільності компанії. Для людей, які вклали величезні гроші в мій бізнес, дуже важливо, щоб у мене з'явився спадкоємець, щоб компанією керувала родина Акаєвих, так було тридцять років тому і так буде ще через тридцять років. Навіть мій статус впливає на ціни наших акцій. Тож дитина Діни – моє спасіння, гарантія благополуччя та радість на серці моїх батьків, яким я нескінченно вдячний за все, що вони мені дали.

Відчуваю, що зможу переконати Діну прийняти мою пропозицію. Я й не таких опонентів уламував. Головне, правильно підібрані аргументи. Важливо красномовно підкреслити всі «за» та «проти».

— Тимуре, — звертаюся до начальника моєї охорони. — Сподіваюся, на записах камер добре видно, що за блуза на пані Мазай. Хочу, аби ти негайно наказав дістати ще одну. Бажано таку саму, у крайньому разі набагато кращу. Але все це потрібно організувати поки я з нею розмовлятиму. Розмір визначте на око.

— Зробимо, — спокійно киває Тимур. — Зараз комусь доручу.

Поглядаю на годинник, щось мені здається, медогляд затягнувся. Зв'язуюсь з секретаркою та прошу скасувати всі мої заплановані дзвінки та зустрічі. Головному майстру в доках набираю сам, передомовляючись на завтра.

Сьогодні зроблю акцент на моєму можливому фіктивному шлюбі.

Я не бачу Діну дамою мого серця та королевою мого ліжка, тому секс між нами виключається. Ми будемо чоловіком та дружиною лише на паперах. Бо я все-таки віддаю перевагу високим брюнеткам з вражаючими принадами. До того ж, у мене вже є коханка.

Кривлюсь, подумавши про Амалію. Їй точно не сподобається ця новина. Знаю, що вона має якісь почуття до мене, не шалене кохання, але я їй подобаюсь. Втім, на початку наших стосунків я її одразу чесно попередив, що одружуватись не збираюся і романтики не обіцяю. Амалія звичайно ж не в курсі, що я не можу мати дітей, це таємниця за сімома печатками. Не хочу створити сім'ю, а потім зіткнутися з трагедією, коли моя жінка захоче дитину, а я не можу їй її дати.