5. Жіноча лють

— Гості розійшлися? — дивлюся на тата, сліз уже немає, але очі в мене ще печуть. У бібліотеці ми залишилися вчотирьох. Я, Мар'ян, мама та тато. Батьки Дениса вискочили за двері з показними психами.

— Від замовлення з ресторану ми відмовилися, щоправда я такого наслухався від менеджера, заплатити все одно доведеться. Але я запросив людей до шведського столу, щоб закуски та відкорковане шампанське не пропало. Тому роз'їхалися не всі, але я попросив, щоб тобі не дошкуляли питаннями. Сашко зараз там за всім наглядає. Денис поїхав, — інтонацією тато наголошує на своїх останніх словах.

— Діно, — мама сідає поруч, стягуючи мене з колін брата, щоб обійняти. — Доню, ми з батьком на тебе не тиснемо, не збираємося змушувати бути з Денисом, але для нас важливо дізнатися подробиці вашої сварки. Хочеться зрозуміти, що насправді сталося.

— Це була скоріше не сварка, а прозріння, — зітхаю доволі гірко, ніяк не попускає. — Денис сьогодні спізнився, бо… прощався з коханкою. На свою парубочу вечірку він не з'явився з тієї ж причини. Їхні стосунки тривали чотири роки. Тобто він завів собі іншу жінку за рік після того, як ми почали із ним офіційно зустрічатися. …Не розумію, чому я раніше не відчувала від нього її запаху, не помічала слідів на тілі чи одязі. …Сказав, що вона потрібна була йому для сексу, а зі мною… йому не все вдавалося… втілити в життя. Коротше, я не для ліжка, я радше гарний атрибут, — непросто знову занурюватись у ці подробиці, кожне слово наче ніж у серці провертає. Одразу починаю себе жаліти.

Але дивлячись на те, як тато стискає кулаки, а мама, обіймаючи мене, плаче, крім жалю до себе я починаю відчувати щось нове. Мій біль поступово починає трансформуватися в чисту жіночу лють.

Значить, Дениско, вся твоя ніжність і наша романтика в цілому були вигідні для вашого сімейного бізнесу? А я просто красива картинка, яка не повинна мати претензій? Ти хотів статусу та розширення?

Підводжуся, розправляючи плечі. Витираю сльози, розмазуючи туш. На макіяж мені вже начхати.

Якщо Денис Бойко корчить із себе крутого бізнесмена, я піду до того, хто крутіший за нього. До того, кого мій колишній ненавидить до дрижаків та жовчної піни на губах. До Саміра Акаєва, який тримає порт і не дозволяє фірмі Бойків розвиватися на повну силу. За ці п'ять років я дізналася практично про всі болючі точки Дениса і вислухала стільки ниття, що мені можна складати інструкцію «як зробити боляче колишньому хлопцю».

Я знищу твій ідеальний світ, коханий. Зроблю це так само безсердечно, як і ти зруйнував мій. Я не позбавлятимусь вагітності, тому що моя дитина частинка мене, її серце б’ється в мені, а не в тобі. Я буду народжувати. Тож сюрприз не скасовується. Але ти не станеш батьком моїй дитині, я цього не дозволю. Сама виховаю, навіть твоє прізвище не дам, бо нам від тебе нічого не потрібно. Та ти й дати нічого не зможеш, окрім брудних сексуальних фантазій та бажання розбагатіти ще дужче – тобі й запропонувати нічого.

— Сестричко, ти явно щось задумала, — хмикає Мар'ян. — В разі чого, можеш на мене розраховувати, я за будь-який кіпіш, окрім возз'єднання з Бойками.

— Хочу зібрати всі його подарунки і повернути йому як моральну компенсацію. Якщо Христя ще тут, думаю, вона мені допоможе. Мамо, тату… ви сильно засмучені? — Бачу, що так, але мені хочеться проговорити це вголос.

— Денис здавався таким милим, уважним. Завжди чарівний, завжди в нього знаходяться відповідні жартики, компліменти, завжди готовий допомогти. Тому я теж почуваюся обдуреною. Мов обухом по голові вдарили. Не хочеться у це вірити, — схлипує мама. — А ми ще тебе постійно до нього підштовхували, бажаючи тобі щастя.

— Тату, ми сильно влетіли з грошима? — знаю, що мій батько завжди педантичний у фінансових питаннях, плюс ми не мільйонери. Бойки в цьому плані значно заможніші.

— Розберемося. Якщо що, підемо всією сім'єю в цирк на підробіток, — навіть тут не зміг не вкусити Мар'яна.

— Ой, не починайте, — пирхає той. — Юридично кошти за весь цей весільний пафос вони з нас стягнути не можуть, бо немає скріпленого підписами договору про розподіл витрат.

— Бачу, ти не дарма закінчив юрфак, — гмикнувши, посміхається батько. А якщо тато посміхається, то не все так паршиво.

Тільки-но я вийшла в коридор, Христя мене мало з ніг не збила, так мчала назустріч з кухні.

— Йоли-пали, Діно, що в біса трапилося? Я тебе лише на двадцять хвилин залишила, зачепилася фліртуючи з офіціантом, і за цей час твоє весілля чомусь накрилося мідним тазом із написом «капут»! — Хапає мене за руку, витріщивши свої великі карі очі.

— Ходімо до моєї кімнати, розповім. Заодно допоможеш мені зібрати речі, — думки про помсту мене трохи підбадьорили, тому повторити для подруги те, що я щойно розповідала батькам, уже не так боляче.

— Мій шок у помноженому шоці! От падлюка така! — лементує Христя, розгублено плескаючи своїми нарощеними віями. — Як ти могла не помітити цього раніше? Ні, я не намагаюся сипати сіль на рану, просто… Може, він це все вигадав?

— Та ні, я вперше бачила його таким... відвертим. Навіщо йому вигадувати? Щоб не одружуватися зі мною? Так це не в його інтересах. Мабуть, він таки вправний конспіратор, якщо я нічого не помічала. Або я настільки сліпа. …Допоможи зняти сукню.

— А він не сказав, що такого робила для нього коханка, чого б ти не змогла? Конкретика була? — Ну все, її тепер фіг вгамуєш.

— Мені не хотілося це з'ясовувати, інакше я б обригала йому черевики, — весільну сукню я купила на гроші Дениса, тому її я йому теж поверну.

— Давай нап'ємося з горя? — Христя вже готова бігти вниз, щоб роздобути нам закуски та бухлішко.

— Та ні, я пас, — мені, звісно, хочеться розслабитись і хоч якось забутися, але через дитину я не можу дозволити собі алкоголь. Спробую знайти насолоду в мазохізмі, збираючи подарунки Дениса в одну купу. — Краще зганяй, знайди коробки. Цей будинок потрібно очистити від подачок цього зрадника, — волію зробити це якнайшвидше, щоб потім зайнятися стратегією помсти.