Глава 34

Даніель

Який же я був радий чути її слова любові і зовсім не через суперечку! Я був радий, що мої почуття взаємні і постараюся, щоб вона ніколи не дізналася про це бісове парі. Який же я був дурний, але вона мені допомогла зрозуміти, як це — любити. Як же ж класно займатися коханням з любові, а не просто так. Раніше не міг збагнути, наскільки це різні почуття.

 Коли ми були на річці, я страшенно ревнував її. Мені не подобалися погляди друзів, спрямовані на Домініку і тому хотів відгородити її від чужих очей.

 І як же я був злий на батька, бо того, щоб бути біля своєї дівчини, він викликав мене. Причини не знав, але вона виявилася вагомою. Батьків партнер з бізнесу погодився допомогти мені розширити свій бізнес за кордоном і незважаючи на пізній час, потрібно було їхати.

 — Слухаю, Андрюхо? — відповів я на дзвінок друга.

 — Ну що ж, вітаю тебе, друже! Ти переміг!

 — Андрюх, давай забудемо про парі, не хочу, щоб хтось дізнався, а особливо Міка.

 — Ти що, дійсно закохався?— на його питання я просто промовчав, не бачив сенсу відповідати. — Все, Ден, я зрозумів. Ніякого парі не було. Що, дійсно настільки все серйозно відносно неї?

 — Андрюхо! — почав відкрито злитися через його дурні питання.

 — Все-все, я зрозумів. Але, що з Вітьком будем робити? Він так просто тепер не відчепиться.

 — Щось придумаємо. Давай завтра про це поговоримо, я трохи зайнятий.

 — Як скажеш.

 Після розмови з Андрієм, я краєм вуха слухав батька та Анатолія Володимировича. В мене була важливіша проблема! Оскільки тепер я Міку точно не відпущу, то потрібно було щось вирішувати з Вітею, адже свого часу я йому добряче насолив. І чим тоді тільки думав? Дурень повний!

 Домініка

 Сьогодні я була щаслива знаходитися на роботі, бо тут у мене голова переповнена ліками та чужими проблемами.

 Робота фармацевта, щоб ви собі розуміли, полягає не тільки у випуску лікарських препаратів, на наші плечі лягає і робота психолога: вислуховування людських скарг на життя, політику, пенсії, здоров'я. Від постійних клієнтів — міські плітки чи анекдоти. Інколи приходять ну надто важкі клієнти і тоді вже нам потрібна допомога психолога! Але, попри це, є багато і приємних моментів. Наприклад, посмішка людей, яким ти допомогла та їх щирі емоції. Бо погодьтеся, не всі ходять до лікарів, а дехто з покупців обсипає компліментами, кажучи : "Та ви більше знаєте, ніж ті лікарі!"

 Тому, як ви вже зрозуміли, я не мала часу думати про свої проблеми, у людей можуть бути набагато складніші життєві ситуації! Підбадьорюючи себе цими думками, не дозволяла собі журитися, та й перед колегами ще рано соплі пускати, а цього не оминути, точно знаю! Після розлучення з моїм нахваленим принцом, потрібно буде продемонструвати їм розгорнуту версію чому ми не разом, вони ж не відчепляться від мене! Машка так точно кліщами вчепиться у моє тіло й душу, поки не дізнається все.

 Я не звинувачую їх за таку допитливість, бо ж наймолодша в колективі й почуваю себе, наче їхня дитина. Вони завжди допомагають та підтримують, але розказати правду мені буде соромно! Та й взагалі, якби вони дізналися правду, то на Даніелю не залишилося б живого місця, його живцем з'їли б та ще й десертною ложкою! А вони на таке здатні, повірте, жіноча солідарність, як-не-як.

 Ден до мене телефонував кілька разів за сьогодні, але я не брала слухавки і щоб уникнути зустрічі, написала, що в мене все добре і багато роботи.

 До кінця зміни мені написав Вася.

 В: "Привіт мала, зустрітися не хочеш?"

 Д: "Привіт, можна. А який привід і хто буде?"

 В: "Будуть тільки наші, а привід вагомий!!!"

 Д: "Окей, я буду. Куди під'їхати?"

 В: "Ми тебе самі заберемо"

 Д: "Я на роботі до 18:00, але можете і раніше заїхати!"

 В: "Без питань, до зустрічі"

 Від Дена не було повідомлень, напевно, не хотів відволікати від роботи. Я відкрила інстаграм і написала хлопцю, що сьогодні маю зустріч з друзями і ми не зможемо зустрітися. Він одразу ж відповів на моє повідомлення.

 Ден: "Може, після зустрічі з друзями ми могли б зустрітися?"

 Домініка: "Я не знаю до скількох затягнеться зустріч, тому давай спишемось. Окей?"

 Ден: "Домовились, але якщо щось не так, то телефонуй."

 Домініка: "Добре"

 У мені бушували незрозумілі емоції. З одного боку, хочу бути поруч із ним, а з іншого — втекти, не оглядаючись. Та все вирішено і потрібно виконати наступний пункт плану.