Глава 23

Міка

У мене був останній вихідний перед робочими днями і я вирішила провести його з користю. Прокинулася зранку, сходила в душ, поснідала, за чашкою кави на балконі поговорила з мамою та з Наталею, адже їх розривало від цікавості, а потім зробила розтяжку і поприбирала у квартирі. Після обіду листувалася з Данею, він казав, що в нього є кілька зустрічей по роботі, тому ми сьогодні не зможемо зустрітися.

 Коли все заплановане було виконано, сіла шукати інформацію про інтим. Я дуже хотіла Даню, адже наші поцілунки з кожним разом ставали все пристрасніші і мої мурашки хотіли продовження, на яке я не могла поки що наважитися. Я себе невпевнено почувала від невміння та незнання. Тому, вирішено! Треба купити собі серію книг "П'ятдесят відтінків" найближчим часом і перечитати їх. До свого дня народження я хотіла побороти усі страхи й здійснити свою маленьку мрію з Данею. Я бачила, що і йому з кожним разом все важче стримуватися, але незважаючи на це, хлопець не намагався затягнути мене у ліжко. За це я йому була вдячна.

 Я так зависла на різних сайтах про інтим, що й не побачила, коли годинник показав першу ночі. Від такої кількості інформації і тих картинок, які спливали у моїй голові, я була готова до світової війни з Данею у горизонтальному положенні. З такими думками, які крутилися у моїй шаленій голові, я і заснула.

 Прокинулася зранку зла, як маленьке чортенятко. Я не виспалася, бо пізно лягла, це по-перше, а ще цілу ніч мені снився Даня і ми займалися різними непристойностями.

 В невеселому настрої пішла на роботу, але коли на порозі з'явилася наша завідувачка, я одягнула веселу маску на своє обличчя.

 Дні за роботою і яскравими зустрічами з Данею летіли з неймовірною швидкістю. На роботі я старалася викинути всі непотрібні думки про хлопця, а коли проводила час із ним, то з голови випаровувалося все решта, окрім цікавих постів і через це я була як натягнута струна. Струни мого тіла послаблювалися лише під час їзди на мотоциклі та за кермом машини, а на зміну їм приходив адреналін.

 Так пролетіли останні чотири тижні. За цей час я прочитала дві книги про Крістіана і його червону кімнату та різноманітні статті, які мене цікавили. Набралася сміливості й чекала часу "Х". Кілька разів була на перегонах з Данею, де він брав участь, а я була його підтримкою, познайомилася з його оточенням і з тією кашею, у якій він вариться. Я дуже добре навчилася їздити на мотоциклі, розганяла його до великої швидкості. Ден казав, що я створена для мотоцикла та перегонів.

 Сідаючи на мотоцикл, наче зливалася з ним в одне ціле, він був моїм продовженням. Хлопець помічав моє захоплення їздою

 — Це досить небезпечно, а я не хочу, щоб ти постраждала, — аргументував він свої слова. Мені нічого не залишалося, як пообіцяти йому те, що він просив, адже я бачила хвилювання у його очах.

 З мого оточення ніхто не знав про таке захоплення, окрім Натки. Я їй розповіла, не могла таке від неї приховати, та й з кимось поділитися кортіло. Звісно, вона не була у захваті від такого захоплення, просила бути обережною і мати голову на плечах. Зізнатися мамі з татом не варіант — вони б хвилювалися дуже, а якби дізнався брат, то приїхав і настукав би по голові Дену, а потім і мені. На роботі косі погляди були б, напевно.

 Я допила каву і побігла одягатися на зустріч з Деном. Сьогодні мають бути грандіозні перегони, принаймні так Ден каже. За його словами сьогодні збираються на змагання кілька десятків клубів і їх головні будуть брати участь у заїздах. Переможець отримає грошову винагороду і, звісно ж, визнання інших клубів.