Частина четверта.

- Ви мені сподобались з першого погляду. Я зрозуміла, що в мене немає жодних почуттів до принца Томаса і відсьогодні я ладна відмовитися від своїх заручин, аби бути поруч з Вами! – Адріана відчувала як рум’янець на її щоках безжально палає, а у горлі пересохло. Вона дивилась на чоловіка, який був лише на кілька років старший за неї, але дівчина вже ледве доставала носом до його підборіддя і через це їй доводилося піднімати свою голову трохи вище, аби зберігати зоровий контакт.

Сірі очі не виражали жодних емоцій. Син герцога витримував цілковиту тишу на протязі кількох секунд, від чого юній леді Картер стало ніяково, проте, в той же час, в її серці з’явилася надія.

«-Хоч би спрацювало», - думала вона про себе і навіть пальці своїх рук переплела між собою, ніби молилася.

- Якщо це все, що Ви мені хотіли сказати, то я піду.

Артур Вітмен просто пройшов повз. Оминув Адріану, ніби вона була статуєю посеред гранітної доріжки. Навіть не вибачився, не кажучи про правила етикету, які вимагали від нього дати принаймні якусь відповідь.

Це був повний провал. Проте, Адріана ще мала кілька аргументів, які могли вплинути на рішення цього холодного чоловіка і, якщо не розтопити його серце до ніжного кохання дівчини, то принаймні привернути до себе увагу.

- Я знаю що Ваша родина готує заколот проти королівської сім’ї!

Вітмен зупинився відразу.

Тепер замість відвертої байдужості, в його реакції можна було побачити здивування, скептицизм, і ще якусь емоцію, якій Адріана поки ще не могла дати назву.

- Попереджаю відразу, якщо Ви захочете мене позбутися зараз же, я дала чіткі інструкції кільком людям. Інформація у будь-якому випадку потрапить до його Високості, - дівчина продовжувала свій блеф, розглядаючи імовірність того, що син герцога захоче зберегти цю таємницю будь-яким способом.

У своєму минулому житті Адріана лише раз стикалася з Артуром і саме під час цього чаювання у маєтку Гамільтон. Тоді дівчина не звернула увагу ні на його зовнішність, яка так полюбилася іншим юним леді, ні на нього самого. Справа в тому, що родина Вітмен, хоч і мала високий статус, проте з’являлися серед знаті вони рідко. Та більше того – щодо цієї родини існувало багато неоднозначних пліток. Дехто говорив, що Вітмени займаються чорною магією та практикують ритуальні вбивства, інші запевняли людей навколо, що Артур син герцогині та її коханця низького походження. Звичайно, про зраду корони в той момент ніхто й не думав. Проте все змінилося, коли Адріана стала фавориткою короля Томаса і прізвище Вітмен знову з’явилося у всіх на вустах.

Як зрадників, їх усіх до одного стратили. Процес відбувався не привселюдно, як це прийнято, проте в королівстві не лишилося й миші, яка б не знала, що ці люди хотіли захопити владу собі.

І хоча Вітмени були стерті з історії та більше ніхто про них не говорив після цієї події, юна фаворитка короля довго не могла забути дану ситуацію. Без спільників, без причин,на що вони сподівалися? Хіба разом з ними не мали стратити, чи хоча б покарати тих, хто був у курсі їх планів? У Адріани було надто багато питань. Одного разу вона навіть почала обговорювати свої думки з Томасом, коли вони лишилися наодинці. Проте, як і очікувалось, він обмежився лише кількома фактами. Начебто, Вітмени вже давно шукали спільників, проте за кордоном. І все через те, що герцогиня остаточно з’їхала з глузду, вирішивши, що корона має належати їх родині.

Карен Вітмен. Та сама божевільна герцогиня славилася своєю вродою. Після народження єдиного сина Артура, бідолашна не впоралася з післяродовою депресією та почала становити загрозу не лише для себе, але й для своєї дитини. Декілька разів її відправляли у закритий пансіон для лікування, поки малим хлопцем займалися чоловік Карен та дідусь с бабусею. На жаль, герцог вкоротив собі віку, коли Артуру було лише три роки. А його матір змогла повернутися додому, коли йому було вже дванадцять. З тих пір, герцогиня існувала лише як привид, чи об’єкт для пліток. Ніхто точно не знає чим вона займалася. Ніхто не знає де вона бувала. І тут заколот.

«-Між божевільною родиною та статусом фаворитки, я ліпше оберу перше»,  - вирішила для себе Адріана, коли всю ніч думала над тим, що робити далі.

Перш за все, їй необхідно було позбутися договору між родинами щодо шлюбу з принцом. І найкращий шлях зробити це – дати чітке розуміння всім навколо, що серце юної леді зайнято іншим чоловіком. Навряд, король з королевою будуть засмучені цим фактом. А Томас взагалі зможе нарешті зітхнути з полегшенням. Проблемою лишиться тільки дядько Джефрі. Проте шлюб його приємної доньки з герцогом – звучить не так вже й погано. Врешті решт, якщо Артур стане зятем барона Картера – останній зможе претендувати на виконання функція батька і для чоловіка своєї приємної доньки. Не кажучи вже про численні маєтки герцогської родини, які могли бути подаровані родині нареченої.