9. Караоке-провокація, перші акварелі та сеульський ранок

Наступні три тижні Катерина Яворська працювала в режимі бездоганного термінатора. Вона повністю відгородилася від будь-яких емоцій, застебнула блузку на всі ґудзики, не зраджувала брючним костюмат строго покрою та туфлям на шпильці, і розмовляла з Хан Джі Воном виключно мовою сухих цифр. Проте перший плейбой «Лі Корп» не збирався здаватися. Попри важкий гіпс, він щодня вигадував нові каверзи, щоб вивести її з рівноваги.

То він змушував її розстебнути йому верхній ґудзик сорочки, жалібно зітхаючи, що не справляється однією рукою (на що Катерина просто викликала пана Чо з його секундоміром). То він проходив повз її стіл, залишаючи шлейф своїх сандалових парфумів, і нахабно заглядав у її монітор, чекаючи на нову порцію українських прокльонів. Катруся трималася, але всередині в неї все вирувало. Вона виливала свій стрес у розмовах з новою знайомою — ексцентричною сеульською художницею Мі Су. Дівчина мала маленький зріст, тонку талію, і неймовірно родеве волосся, яке вона заплітала в дві кіски.  Дівчата швидко потоваришували на ґрунті мистецтва, кави та легкого невдоволення чоловіками.

Коли Мі Су нарешті відкрила свою першу масштабну виставку акварелей у Каннаму, Катерина разом із Анною, як допомагала з організацією цієї виставки, вирішили влаштувати подрузі грандіозне свято. Місцем для вечірки обрали елітний VIP-бар із караоке. Дівчата закрилися в окремій залі, де яскраво світилися неонові вогні, а на столі вже стояла таця з традиційними корейськими закусками.

Мі Су з криками радості почала розливати по чарках полуничне соджу, святкуючи свій успіх. Катерина з полегшенням підхопила свою склянку, мріючи втопити в алкоголі три тижні офісного ігнору Хан Джі Вона. Проте коли черга дійшла до Анни, та раптом м'яко виставила долоню вперед і з загадковою, неймовірно щасливою посмішкою похитала головою:

— Дівчата, мені — тільки яблучний сік. І без льоду, будь ласка.

Мі Су здивовано округлила очі, а Катерина підозріло звузила свій аудиторський погляд:
— Аню, ти не п'єш полуничне соджу? Ти? Людина, яка на власному полтавському весіллі перетанцювала і перепила весь корейський дипломатичний корпус? Що сталося?

Анна таємно озирнулася на двері, а потім нахилилася ближче до подруг і пошепки, але з диким захватом зізналася українською:
— Дівчата... Я вагітна! У нас буде малюк! Термін ще зовсім маленький, тому Мін Хо з мене порошинки здуває. Мені зараз ні краплі алкоголю не можна.

— Боже мій! Ганусю! — Катерина миттєво забула про свою крижану маску, кинулася обіймати подругу, а Мі Су, коли їй швиденько переклали новину англійською, почала пищати від радості на весь закритий зал.

Проте святкування в дівочому колі тривало недовго. Не минуло й двадцяти хвилин, як двері VIP-кімнати делікатно прочинилися, і на порозі з’явився сам Генеральний директор Лі Мін Хо. На ньому не було краватки, а на обличчі читалося сильне хвилювання. Він чемно вклонився Мі Су, привітав її з виставкою, а потім підійшов прямо до своєї дружини, обережно накидаючи їй на плечі теплий білий кардиган.

— Люба, вже пізно, — м'яко промовив Лі Мін Хо англійською, ніжно беручи Анну за руку. — Ти сьогодні весь день на ногах, допомагала Мі Су з галереєю. Лікар казав, що на першому триместрі не можна перевтомлюватися. Давай я заберу тебе додому, тобі треба відпочити.

Анна кумедно закотила очі, але в її погляді було стільки любові до цього турботливого корейця, що Катерина таємно зітхнула від білої заздрості.
— Добре, татусю, їдемо, — посміхнулася Анна. Вона обернулася до Катрусі: — Подруго, ти тільки не сумуй тут сама! Мі Су тебе розважить. І пам'ятай мою пораду щодо чоловіків!

Лі Мін Хо ще раз кивнув дівчатам і обережно, наче кришталеву вазу, вивів Анну з бару.

Катерина залишилася сидіти на дивані. Мі Су ввімкнула якусь драйвову корейську пісню в караоке і почала активно танцювати з мікрофоном, а Катруся, відчуваючи дику самотність і шквал думок у голові, одним махом перехилила чергову чарку полуничного соджу.

Катерина навіть не підозрювала, що у сусідній залі через стінку відбувалося не менш масштабне дійство. Хан Джі Вон святкував... свободу. Кілька годин тому лікар нарешті зняв з його лівої руки клятий гіпс. Щоб відзначити повернення у стрій «здорових мачо», Джі Вон зібрав компанію корейських гультяїв, моделей та колег-юристів. Алкоголь лився рікою, дівчата крутилися навколо нього, але Джі Вон весь вечір був сам не свій. Попри галас навколо, він постійно дивився в екран телефону, перевіряючи, чи не надіслала крижана аудиторка черговий звіт.

Ближче до півночі, добряче підпилий Джі Вон вийшов з VIP-кімнати в коридор, щоб освіжитися. У цей самий момент двері сусідньої зали відчинилися, і назустріч йому вийшла Катерина —  розслаблена соджу, з розстебнутим комірцем сорочки та тим самим червоним пасмом, яке тепер зрадливо спадало їй на очі.

Вони застигли посеред вузького, напівтемного коридору під неоновими вогнями бару. Погляди перетнулися, і три тижні штучного ігнорування миттєво злетіли в повітря.

— Пані Яворська... — першим заговорив Джі Вон англійською, його голос через алкоголь став ще нижчим, звабливішим і наглішим. Він повільно підійшов, демонструючи вільну від гіпсу ліву руку. — Я бачу, ви святкуєте без мого юридичного дозволу?

Катерина звузила очі, відчуваючи, як серце знову б'є в набат. Три тижні стриманості вибухнули гарячим роздратуванням.
— Пане Хан, я бачу, ваші руки знову цілі, а мізки так і не з'явилися, — різко мовила вона, а потім пробурмотіла українською прямо йому в обличчя, впевнена, що він грає роль дурника. — Знову обвішався дівчатами, як новорічна ялинка... Ненавиджу тебе, сеульський крутихвіст.

Джі Вон почув це «ненавиджу», яке пахло полуничним соджу, і в його голові згоріли останні запобіжники. Він більше не міг і не хотів тримати покерфейс.

Він різко зробив крок уперед, обома руками — тепер сильними і вільними — перехопив її за талію і з силою притиснув до м'якої стіни коридору. Катерина охнула, але не встигла вимовити ні слова. Його губи накрили її  в шаленому, пристрасному, дикому поцілунку, на який вони обоє чекали кілька тижнів.