Розділ 7

Феліція не дарма практикувалася з Майренн у вивченні заклинань щитів і метанні вогняних куль, у понеділок на них чекала практика саме з цих заклинань. Це був перший урок бойової магії Феліції. Вона очікувала побачити в якості викладача м'язистого чоловіка, але бойовим магом виявилася молода жінка. Звичайно, вона виглядала підтягнуто, але якось не в'язалася з роллю воїтельки в уявленні Феліції. Зате вона одразу помітила новеньку.

— О, у нас поповнення! — магеса привітно посміхнулася і простягла руку Феліції, зовсім як чоловік. Феліція нерішуче потиснула їй руку, зніяковіло посміхаючись, — їй не дуже подобалося ще раз привертати увагу. — Я Маллайда Біневал, ваш викладач із бойової магії. А вас як звуть?

— Феліція Фульмінаррі, — представилася та.

— Добре, проходьте. Ласкаво просимо до Лідевану! — магеса виглядала приємно і дружелюбно, і більше була схожа на студентку, ніж на викладача.

Студенти розбилися на пари, Феліція, звичайно ж, була разом із Майренн, і по черзі практикувалися у захисті та нападі під суворим наглядом викладачки. Маллайда іноді змінювала пари, якщо бачила, що хтось сильно атакує, а у студента, що захищається, слабка магія.

— Ми що всю пару будемо метати кулі? — невдоволено скривилася одна зі студенток, приваблива брюнетка, але явно не найприязніша.

— Ізбел, краще цілу пару метати кулі, ніж п'ять хвилин у реальній битві, — різко відповіла Маллайда. — Це корисний навик і його треба розвивати. На наступному занятті я побудую вам сильне енергетичне поле, і вам потрібно буде зуміти його пробити. Тож тренуйтеся.

Ізбел надула свої пухкі губки й відвернулася, продовжуючи жбурляти вогняні кулі, але без особливого ентузіазму. Бойова магія її явно не приваблювала.

Насамкінець заняття Маллайда покликала до себе Феліцію.

— Хочу протестувати твої здібності, — пояснила вона. — Кидай у мене свої вогняні кулі.

Феліція напружила всі сили та постаралася вразити викладачку. Вогняні кулі з силою врізалися в щит Маллайди.

— Непогано, — похвалила магеса. — У тебе добрий потенціал, Феліціє. Спробуй трохи сильніше, якщо зможеш.

Феліція сконцентрувалася і, заплющивши очі, відчула у своїй руці небувалу силу, не тепло як раніше, а ніби легкі розряди струму проходили її тілом. Розплющивши очі, вона з силою метнула кулю, але замість вогняної з рук її зірвалася грозова. Маллайда охнула, але щит її стримав атаку.

— Давно такого не спостерігала, — здивувалася магеса. — Ти спеціально викликала грозову кулю чи випадково?

— Випадково, — Феліція сама була здивована. — У мене раніше такого не було.

— Дуже цікаво, — замислилась Маллайда. — Чи не хочеш позайматися додатково? Я бачу в тебе гарні здібності, але їх треба розвивати.

— Це було б непогано, — погодилась Феліція. — А коли й на яких умовах?

— У середу після вечері я маю багато вільного часу. Приходь у тренувальний зал, позаймаємось.

Домовившись про зустріч, Маллайда закінчила пару та відпустила студентів відпочивати.

— А вона не візьме з мене плати за додаткові заняття? — Феліцію дуже хвилювало це питання.

— Ні, — заспокоїла її Майренн. — Це не прийнято. Думаю, Маллайду зацікавили твої здібності. Вона не часто пропонує комусь додаткові заняття.

Феліцію тішило, що в неї так добре виходить. Адже ще нещодавно вона дуже переживала, що виявиться нездатною до магії і видасть себе з головою. Але настрій їй зіпсувала та незадоволена студентка, яка саме виходила з аудиторії.

— Перше заняття, а вже в улюбленицях у Маллайди, — хмикнула Ізбел і ніби випадково зачепила плечем Феліцію. Та ніяк не відреагувала, а ось Майренн скипіла.

— Що, заздриш, Ізо? Йшла б ти, а то раптом Феліція випадково жбурне в тебе грозовою кулею, а куди тобі з твоїм слабким захистом встояти, — Майренн явно відчувала неприязнь до Ізбел. Втім, це було не дивно, дівчина була не досить приємною.

— Було б чому заздрити, — хмикнула Ізбел і, розвернувшись, пішла разом із парочкою своїх подружок.

— Злякалася! — Майренн тріумфувала.

— Майренн, не обов'язково було їй відповідати, — Феліція не любила конфліктів. — Таким тільки й треба, що зачепити й розізлити.

— Не можу. Вона мене дратує, — Майренн похмуро дивилася вслід фігурі Ізбел, що віддалялася.

Феліція взяла подругу за плечі і вони не поспішаючи пішли на наступне заняття. На її подив, викладачем виявився Фірніет. На них чекало практичне заняття із зіллеваріння у спеціально обладнаній студентській лабораторії.

— Сьогодні ми працюватимемо над зіллям «Посилення магії», — оголосив Фірніет. — Феліціє, ви не могли б мені допомогти і роздати студентам баночки із зіллям основи, поки я напишу на дошці склад?

Феліція мовчки встала і пішла роздавати зілля. Проходячи повз Ізбел, вона почула тихий смішок «дівчинка на побігеньках», але ніяк на це не відреагувала. Вона завжди намагалася ігнорувати подібних дівчат, собі тільки гірше дратуватися від їхніх безглуздих зауважень.

Коли Феліція вже майже перестала роздавати зілля, у двері постукали і ввійшла Маллайда. Вона щось тихо сказала Фірніету, він також тихо перепитав, а потім пильно глянув на Феліцію і кивнув Маллайді. Та пішла з лабораторії. Схоже, вона розповіла Фірніету про грозову магію Феліції.

— Зілля «Посилення магії» потрібне для того, щоб швидко покращити силу своєї магії на короткий проміжок часу або поповнити енергію після складних заклинань, — Фірніет явно не збирався зараз обговорювати магію Феліції, без передмов він почав пояснювати тему практичного заняття. — Ви зможете забрати зілля собі та використати за призначенням, якщо правильно його приготуєте. Так що у ваших інтересах зробити все на найвищому рівні.

Фірніет відійшов від дошки, показавши студентам порядок приготування зілля. Там було детально описано, що і скільки класти в зілля та час варіння. Він вмостився в кріслі трохи віддалік дошки, щоб не заважати, і поринув у читання книги. Схоже, щось пояснювати Фірніет не збирався. Втім, все здавалося зрозумілим навіть для Феліції.