Глава 2 "Створення безсмертної"

Аід та Смерть почали свої дії по створенню нової Богині.

Вони стояли поруч з підземним озером й нашіптували заклинання для її народження. Аід добре підготувався й мав все необхідне для створення нового життя.

З кожним словом у воді з’являвся силует, котрий поступово ставав схожим на жіноче тіло.

Спочатку з’явився овал, він сформував жіноче обличчя з тонким, трішки загостреним підборіддям, курносим носиком, пухкенькими вустами у вигляді сердечка й ямочками на щічках. Потім почала з’являтися лебедина шия, за нею плечі з тонкими руками, поті груди з твердими пипками, тоненька талія, вигини стегон, довгі ноги.

Тіло не мало людської подоби. Воно виглядало хвилею, схожою на дівчину. Тіло було лілового кольору, як вода озера, прозорим та можна було крізь нього просунути руку.

З силуету в межах голови та колін вода спускалась водопадом, ті місця де має потім бути волосся й поділ сукні.

Аід достав торбину з купою квітів й почав кидати в область серця.

— Бузок — для надійності й стійкості. Вона матиме багатий внутрішній світ та здатність впоратися з будь-якими життєвими обставинами. Нехай ця квітка допоможе їй стримувати свій характер та не показувати своїх почуттів, — заклинав Аід.

— Троянда подарує гармонію та красу, цілеспрямованість, самодостатність, впевненість в собі й протистояння запереченням, — вкинула нову квітку Смерть.

З кожною рослиною чи предметом тіло набувало кольору й почало наближатися до людської подоби.

— Гладіолус допоможе стати працелюбною та старанною, а лілія буде втіленням впевненості та самозакоханості.

Також її нагородили бойовим, впевненим у собі, непохитним, гострим на слово й водночас спокусливим та чарівним характером, котрий дарувала Гвоздика. Цілеспрямованість, наполегливість й чітке дотримання своїх цілей дає Ромашка.

Загалом її створили сильною, красивою та впевненою у собі спокусницею.

— Волосся Афродіти викликатиме захоплення вродою та покору її красі, — кинув Аід золоте пасмо.

Цей компонент підняв навколо силуету вогняну бурю, яка надала рудого кольору волоссю з жовтим блиском. Потім вона перетворилася на метелика й занурилася глибоко в грудях залишаючи по собі сяйво, котре ледь не осліпило творців.

— Віддавай свою силу, швидко, бо не встигнемо! — закричав Аід, помітивши, що отвір в межах серця зменшується.

Смерть зробила декілька рухів руками в повітрі, потім одна з рук занурилася під ребра й витягла чорно-багряну кулю з блискавкою в середині.

Серце всмоктало й цю невідому силу. Якщо з квітками все було ясно, з волоссям тим паче, а от з цим блискавичним шаром взагалі не зрозуміло, що він дає.

Щойно сила опинилася в ній, то вздовж тулуба з’явився меч, котрий одразу зник коли отвір до серця зачинився. Тіло почало тремтіти, забилося в конвульсіях, його охопив чорний струмінь води й обвив, як змія.

Щойно тіло набрало вертикального положення й Аід хотів ввести останній та головний компонент, — життя, дорогу кульці перегородив Зевс.

Він був схожим на сяюче сонце, котре набуло людських форм.

Руки-блискавки, вздовж них красувався виступ, як і у Аїда на обличчі, тільки у вигляді блискавки.

Його вилиці було вкрито кристалами-блискавками котрі міняли свій колір залежно від його настрою. Зараз же вони набрали зловісного сіро-чорного кольору.

Очі були схожі на дві сніжинки бірюзового відтінку з золотавими крапками.

Зевс вирвав кулю з рук володаря царства тіней померлих й пронизливим блискавичним голосом закляв життя новоствореної безсмертної:

— Відтепер твоє життя в руках того чоловіка, котрий ладен самопожертві заради кохання. Його життя в обмін на твоє. Тільки чоловік, котрий помре заради кохання, відмовившись від всього що має, подарує тобі змогу прокинутися.

Громовержець відпустив кулю в її бік й тіло обрамлене блакитним сяйвом повернулося у горизонтальне положення.

Він швидко зник немов його й не було.

Дівчина так і не прокинулася, залишилася в невагомості над ліловими водами.

— Що тепер? — запитала Смерть дивлячись на красуню.

— Чекати поки з’явиться такий герой, — криво усміхнувся той.

— Ти віриш, що такі існують?

— Поки не зустрічав, але в нас є вічність, щоб дочекатися, — чорною хмарою він розтанув у повітрі.

При створенні безсмертного, ім’я йому дається силою народження й воно загоряється зіркою у небі. Коли Зевс побачив її ім’я здивувався й розлютився, адже дівчині дарували ім’я Богині кохання — Афродіта.

Вийшло так, що тепер з’явилася, хоч і спить, ще одна Афродіта. Тільки ця повинна нести смерть й дарувати втіху Аїду.