Олена Ляшко

21.03.22 Розпочала писати свою першу книгу про те, як війна зібрала за столом у сільській хатинці всю мою родину. Розповідаю від першого обличчя їхні історії та ролі у захисті нашої Батьківщини. Через напад росії на Україну, я та мій чоловік, втратили свої постійні роботи. В пошуках безпеки та економії витрат ми переїхали до батьків чоловіка в село, якомога далі від міста з його постійно кричущими сиренами повітряної тривоги. У наш невеличкий дім з часом почали приїздити й інші родичі: діти, правнуки та навіть їхні друзі, які теж шукали порятунку тікаючи зі Східних міст країни. У вільний від волонтерства час, я вирішила почати писати цю книгу, щоб усі наші майбутні покоління знали той біль, той й жах і страждання, які нам принесли громадяни росії. Я хочу, щоб усі майбутні покоління моєї родини запам’ятали, напрямок куди потрібно направляти російський воєнний корабель та його прихильників. Никогда мы не будем братьями! Ни по родине, ни по матери. 
У користувача поки що немає написаних блогів
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше