Темне скло розкішного авто плавно опускається.
— Сідай у машину, Міло! — холодно наказує.
Міцніше стискаю ручку старої дорожньої сумки.
— Я не поїду з вами. Ви вж...
138
11 101
В процесі: 30 квіт.
17 стор.
Темне скло розкішного авто плавно опускається.
— Сідай у машину, Міло! — холодно наказує.
Міцніше стискаю ручку старої дорожньої сумки.
— Я не поїду з вами. Ви вж...
138
11 101
В процесі: 30 квіт.
17 стор.
Він нахиляється ближче.
Мої вії починають тремтіти. Усередині стає гаряче. Млосно. Наче щось затягується вузлом десь під ребрами.
І саме в цю мить мій язик вирішує ж...
568
229 290
Повний текст
163 стор.
Я дивлюсь на фото і не можу повірити очам. Всередині розливається гострий біль, стискає груди, хочеться заплющити очі й удати, що нічого не бачу, що цього не існує. Гу...
1 130
376 264
Повний текст
152 стор.
— Лія! — кидаюсь за нею.
Біла курточка мелькає серед людей. Не встигаю спіймати, як раптом врізається в чиюсь ногу. Підіймає розтріпану голівку, дивиться вгору. Я те...
1 031
250 575
Повний текст
184 стор.
— Сідай, — кажу різко, без емоцій. — Не вдавай, що мене не впізнала.
Здригається.
— Я вже все забула. Сподіваюсь, і ти забув. Лишимо минуле в минулому.
Нахиляюсь тро...
1 591
474 581
Повний текст
176 стор.
― Він мій! Тільки мій! ― Карбую.
Високо задираю підборіддя. Щоб бачив впевненість, а не страх. Найбільший страх, який може відчувати мати.
― Тоді й ти моя! ― неспод...
1 708
517 770
Повний текст
186 стор.
― Це була велика помилка! ― криво посміхається.
Ковтаю сухим горлом. Відступаю до стіни, поки не впираюсь в неї лопатками.
“Просто величезна”, ― луною звучить в г...
2 321
1 186 538
Повний текст
167 стор.
― Це не правда. Це не може бути правдою, ― відступаю, заперечливо хитаю головою.
Відмовляюсь вірити, відмовляюсь усвідомлювати жорстокі слова.
― Це правда! На жаль...
1 093
475 497
Повний текст
190 стор.
― Ти хто?
Він так легко тримає мене під пахвами, наче нічого не важу. Холодна вода стікає з волосся, куртки, кросівок і з плескотом вдаряється об поверхню басейну.
―...
1 547
720 289
Повний текст
156 стор.
― Вибачте! — врешті бовкаю.
― За що?
― Не знаю. Я не пам’ятаю що було вчора.
― Он як! — повертається, повільно відпиває зі склянки.
Чомусь стає жарко від того, що ро...
3 708
2 053 693
Повний текст
153 стор.