Лея Вейл

Я багато пишу — прозу, короткі історії, вірші, іноді просто думки, які не дають спокою, поки не опиняться на папері. Мені цікаві живі люди й складні емоції: кохання, страх, помилки, внутрішні конфлікти, вибір, після якого вже не повернешся до колишньої себе. Люблю героїв неідеальних — суперечливих, імпульсивних, смішних, часом незручних і дуже справжніх. У своїх текстах я часто торкаюся тем дорослішання, свободи, близькості, сім’ї, самопізнання та речей, про які люди зазвичай мовчать. Пишу так, як відчуваю: іноді ніжно, іноді боляче, іноді різко. Люблю тексти, після яких хочеться ще трохи посидіти в тиші, і фінали, про які хочеться думати вже після останньої сторінки. Ласкаво прошу до моїх історій. Тут не обіцяють, що буде не боляче.

Перші три розділи вже відкриті

Я нарешті наважилася опублікувати те, що довго жило тільки в моїх файлах. Перші три розділи «Катарсису» вже відкриті для читання. Мені дуже цікаво, в який момент ви вперше щось відчуєте до Маї — симпатію, недовіру,

03.09.2026