Я багато пишу — прозу, короткі історії, вірші, іноді просто думки, які не дають спокою, поки не опиняться на папері.

Мені цікаві живі люди й складні емоції: кохання, страх, помилки, внутрішні конфлікти, вибір, після якого вже не повернешся до колишньої себе. Люблю героїв неідеальних — суперечливих, імпульсивних, смішних, часом незручних і дуже справжніх.

У своїх текстах я часто торкаюся тем дорослішання, свободи, близькості, сім’ї, самопізнання та речей, про які люди зазвичай мовчать.

Пишу так, як відчуваю: іноді ніжно, іноді боляче, іноді різко. Люблю тексти, після яких хочеться ще трохи посидіти в тиші, і фінали, про які хочеться думати вже після останньої сторінки.

Ласкаво прошу до моїх історій. Тут не обіцяють, що буде не боляче.