Ланіакея Багряна

Я пишу наукову фантастику про місця, де закінчуються карти — і починається людина. Там, де світ стає занадто великим, занадто темним або занадто правдоподібним, щоб залишатися «просто пригодою», у моїх історіях з’являється головне запитання: що ти робиш із собою, коли зовнішні правила більше не працюють? Мені цікаво не лише «які технології можливі», а «якою ціною вони стають буденністю». Мої сюжети — це динаміка, ризик, напруга, але в центрі завжди внутрішній рух героя: від самозахисту й упереджень — до ясності, від страху — до відповідальності, від потреби бути сильним — до здатності бути живим. Я люблю інтелектуальні діалоги, моральні дилеми, психологічну глибину і атмосферу невідомого, що притягує так само сильно, як лякає. Мої персонажі часто опиняються у ситуаціях, де «правильний вибір» не існує, а існує лише вибір, який доведеться витримати. Саме там народжується справжня близькість, справжня свобода і справжня ціна істини. Моя наукова фантастика — про те, як упередження спотворюють реальність, як інстинкти піднімаються з глибин, і як людина вчиться бачити без самообману. Це історії про межі — зовнішні й внутрішні. Про території, які підписують просто й чесно: Hic sunt dracones.
Обкладинка книги "Hic Sunt Dracones"
Безкоштовно
«Hic sunt dracones» — науково-фантастичний роман про межу між пізнанням і страхом. Молода археологиня Ів приєднується до експедиції, що знаходить підземний розпис гігант...
1
8
В процесі: 31 Груд
32 стор.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше