Ксенія Ільїнська

Цикл «Спокуса» — це історія про молоду жінку, яка віддалась почуттям, і чоловіка, який усе життя не дозволяв собі відчувати. Вони не планували цього. Але хімія — та ще сука. Вона ламає правила, виносить дах, змушує говорити те, що краще б мовчати. Їхні стосунки — це не романтика. Це спроба вижити у власній слабкості, зберегти себе, не знищити одне одного — і все одно захотіти ще. Це не про щастя. Це про тяжіння, яке не відпускає. Про двох, які стали одне одному і загрозою, і спасінням.

Це цикл про заборонені рішення, які приймаються не головою, а шкірою. Про чоловіка, який керує редакцією, сім’єю і чужими почуттями, але панічно боїться втратити контроль. Про жінку, яка надто довго була “секретом”, і тепер хоче стати подією. Про культового автора, який вміє спокушати так, ніби це інтерв’ю: без жалю, зате влучно.

Цикл «Презумпція» — про стосунки, які починаються там, де бажання легко переплутати з владою, а будь-який крок має ціну. У першій книзі викладач Роман і студентка Олеся будують складні, але емоційно здорові стосунки під тиском етики й пліток. У другій — адвокат Микита захищає потерпілу Мілану, і між ними виростає небезпечна близькість, де головне питання не “хочу чи ні”, а “маю право — і що я з цим зроблю”.

Тринадцять років тому Олексій Макаренко назвав втечу правильним рішенням. Зоряна Добровольська пережила його “правильність” сама. Тепер він — статусний юрист, чоловік і батько. Вона — жінка, яка більше не програє. Зоряна повертається не за вибаченнями. Вона приходить, щоб здерти з нього всю його правильність до кісток: через ревнощі, через провину, через старе бажання, яке між ними так і не здохло.