Каміна Солоденька

Я потрапила до магічного світу, померши в Анїарку, в технічному світі. Моє життя полягає в тому, що зруйнувавши плани ворога в магічному світі, ми звільнемо землі Анїарку від загарбника. Поринувши з головою в тренування, та вивчення магії, непомітила як закохалася в найкращого на світі чоловіка. Який допоміг мені здолати, на мойому шляху, всі труднощі. Анїарку переможе, бо добро завжди перемагає.

- Дівчата, ви чарівні. Висказався Моран досі тримаючи мою долоню. Обережно прибрала свою руку по далі від  Морана. До нас підійшла Мелінда. Та Марос. А моє серце зупинилося. Мелінда вела себе ніби нас не знає. А Марос дивився на мене. То відводив очі, то знову дивився. Коханий мій, я прийшла за тобою. Звернулася подумки до нього.

2039 рік. Мені вже двадцять років. Я одна, в мене немає батьків. Моя мама загинула під час подій в Україні в 2022 році. А батько загинув в 2023 році захищяючи нашу країну. Так як вони були обидва сиротами, в мене не було нікого з родичів. Держава забезпечила мене всім, окрім батьківської любові. Вони загинули геть молоденькими. Мамі було всього 21 а татку 23.Навіть життя не побачили. Після дитячого будинку подалася в хореографи, закінчила коледж. Навіть побувала пару разів в найкращого в чителя Ани Корковець. Та вона вийшла заміж і вирушила з коханим закордон. Тож мої мрії в її допомозі, розлетілися на щіпки. Я навіть перестала в себе вірити.

- А по нашім, їй ще два місяці треба відати борг перед країною. Тож хай вирішує, чи піде двадцяти річна дівчина, не маючи навіть уявлення що треба робити, і як треба рятувати хлопців та дівчат, чи вона? Якій вже двадцять п’ять років, майже жінка? З великим досвідом, та вмінням тримати зброю, яка за лічені секунди, під вогнем, врятувала сотні житів. Останій раз запитую, бо по згоді після повернення вас чикає нагорода. А якщо ми вас змусимо, то ви будете винні нам. - Я згодна, тільки не кричіть так, я 25 річна жінка лікар, рекомендую в вашому віці, не тратити скільки сили. А то й не знаю хто з нас перший відійде з цього світу. Відповіла, і чомусь глянула на ротного, який посміхнувся мені в відповідь. А його стальні очі світилися захопленням і ніжністю.