Знаєте, що мене найбільше чіпляє в книжках? Коли двоє людей могли б просто поговорити — і все стало б легше. Але мовчать. Бо страшно. Бо пізно. Бо іноді серце зовсім не слухає розум.

Мене звати Еліана. Я люблю історії, в яких люди не ідеальні. Вони помиляються, ревнують, тікають від власних почуттів, а потім шукають дорогу назад. Одне до одного. А іноді — до самих себе.

У моїх історіях буде кохання. Будуть таємниці, непрості рішення й моменти, коли дуже хочеться обійняти героя... або добряче його струснути.

І знаєте, мені справді цікаво, що ви думаєте. Навіть якщо ми з вами бачимо героїв зовсім по-різному.

Тож влаштовуйтеся зручніше. Можливо, нам буде про що поговорити. ?

Ваша Еліана.