Між дощем і поцілунком
У кожному дощі — новий ритм серця.
Осінь торкається тіла холодом, а душі — ніжністю.
Золоте небо, кава на підвіконні, блискавки й тиша, яку можна чути.
Цей текст — про тепло там, де панує негода.
Про ніжність, яка
19.07.2025
6
Тиха сповідь
Тиха сповідь-про біль, який не видно зовні.
Про те, як щодня доводиться вдягати маску спокою, коли всередині — буря.
Коли сльози ховаються за усмішкою, а ніч — не дає перепочинку.
Це вірш про виснаження, яке точить
05.07.2025
0
Вхід лише за дозволом
Цей вірш — дуже особистий, наповнений відчуженням, межами, потребою в тиші та особистому просторі. Він звучить як внутрішній монолог людини, що втомилася від нав’язаних емоцій, ролей, страждань інших.Сьогодні
01.07.2025
5