Тиха сповідь

Тиха сповідь-про біль, який не видно зовні.

Про те, як щодня доводиться вдягати маску спокою, коли всередині — буря.

Коли сльози ховаються за усмішкою, а ніч — не дає перепочинку.

Це вірш про виснаження, яке точить ізсередини, як полум’я — тіло свічки.

Про боротьбу, яку ніхто не бачить. Але вона триває.

День за днем. У вирій болю.Таємне

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Clean

відслідковують

Інші блоги

Злата Тамаріс

Нові герої в моїй книзі "Долі всупереч"

Мої любі, сюжет "Долі всупереч" набирає обертів та набуває кровавого окрасу. Цей роман виходить зовсім не таким, як перша частина. До мене жага крові прийшла під час написання, тому мабуть і теги варто змінити. Тепер

Кіт Анатолій

Те, що шукає серце ❤️

Кальм нарешті зустрів те, що шукало його серце, і від цього мені на душі стало легше. Чому? Мабуть, тому, що дивитися на товариша, який повільно загнивав ізсередини, було важко. Краще б він безпробудно пив, топлячи свій

Діана Дніпро

Коли за крик — лиш тиша глуха.....................

Коли за крик — лиш тиша глуха, Що в серці лунає болючим відлунням, Вона непомітна, мов тінь потайна, Й поволі вбиває холодним забуттям. Коли вже очі давно не плачуть, І погляд блукає у сірій імлі, Душа ще кричить —

Олеся Глазунова

Костюм до Геловіна!

Вітаннячка! А ви готуєтеся до Геловіну? Хм... А Юльця з "Поцілуй мене в гарбуз!" ніяк не може визначитися, який саме їй костюм обрати. Принесла візуали на ваш розсуд. Що порадите? УРИВОК: –

Олександр Зоря-Заря

Євпраксія-Зоя: Київська лікарка на троні

Вітаю, шановні читачі! Продовжуємо нашу подорож сторінками циклу — «VI. ВІДРОДЖЕННЯ ТА ОСТАННІ ВИТЯЗІ ЄДНОСТІ». Сьогодні на нас чекає дивовижна історія жінки, яка довела: справжня велич княжого