і я не знаю, чи прокинуся я зранку, чи назавжди перестану. перестану плакати постійно та сміятись щиро, разом з нею я колись спочину, спочину під самими лиш руїни, на своєму ліжку, поруч з нею. та вона сама померла, давненько. заховала

Нічні метелики    Метелики в животі. Хто взагалі це придумав? А, особливо, хто придумав, що це — чудове відчуття? Чи та людина сама відчувала їх? А можливо, я просто не відчувала цього.   Так звані «метелики»