Зроби мене своєю 18+

— Не підходьте до мене, — шиплю, плутаючись у довгому шлейфі сукні. Бісова ганчірка.

— Не підходьте? Може, просто на ім'я звертатимешся? Скоро ж станеш моєю дружиною.

Він робить ще крок до мене, а мені повітря не вистачає. Широкі плечі чоловіка перекривають весь прохід, мені не втекти.

— Ви мене спитали, чи хочу я заміж? — хриплий голос зривається на шепіт.

Дивлюся в карі очі й ловлю ледь помітну усмішку.

— Я не повинен питати нічого. Тебе запропонували — я взяв. Це угода.

Чоловік рушає на мене, швидко відступаю назад, врізаючись спиною в дзеркало, і тремчу.

— Не чіпайте мене, — стискаю руки в кулаки.

Але він суне мов скеля. І шансу на порятунок у мене немає.