2 236
“Право на щастя”
Анотація до книги "Життя На Трьох"
Назар став батьком.
А його дружина дізналася про це ще до народження дитини.
Він не зраджував. Та жінка була в його житті ще до зустрічі з Катею. Випадковий роман. Одна помилка. Один тест на вагітність, який змінив життя всіх.
Тепер у Назара є син від іншої жінки.
У Каті — страх втратити коханого чоловіка.
У Яни — розбиті мрії про щасливу родину.
Вони опинилися в пастці обставин, де немає правильних рішень.
Чи можна зберегти шлюб, коли між подружжям назавжди стоїть чужа дитина?
Чи здатна жінка прийняти сина свого чоловіка?
І чи вистачить кохання, щоб пережити те, до чого ніхто з них не був готовий?
Історія про любов, помилки, прощення та вибір, який змінює долі.
Продовження роману «Право на тебе». Книги можна читати окремо.
А його дружина дізналася про це ще до народження дитини.
Він не зраджував. Та жінка була в його житті ще до зустрічі з Катею. Випадковий роман. Одна помилка. Один тест на вагітність, який змінив життя всіх.
Тепер у Назара є син від іншої жінки.
У Каті — страх втратити коханого чоловіка.
У Яни — розбиті мрії про щасливу родину.
Вони опинилися в пастці обставин, де немає правильних рішень.
Чи можна зберегти шлюб, коли між подружжям назавжди стоїть чужа дитина?
Чи здатна жінка прийняти сина свого чоловіка?
І чи вистачить кохання, щоб пережити те, до чого ніхто з них не був готовий?
Історія про любов, помилки, прощення та вибір, який змінює долі.
Продовження роману «Право на тебе». Книги можна читати окремо.
дитинасильні героїсильні емоції
Зміст книги: 36 глав
Останнє оновлення: сьогодні
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк правило,сімейна криза тут невідворотна, особливо якщо у чоловіка вже є дитина в іншій сім'ї. Чоловіки швидше адаптовуються. Справді, практикуючі психологи кажуть,що собі і власній сім'ї вони не можуть допомагати попри набутий досвід і знання. Тут потрібен так званий супервізор, який може допомогти колезі вийти з кризи , подолати травмуючий фактор. Або ще якась ситуація, що витіснить ту, що наразі є найболючішою. Складну проблему Ви піднімаєте у своїй книзі.
Так,це справді не вигадка. Саме це відбулося з моєю близькою подругою, і вона потім роками підраховувала, скільки років виповнилося б її дитині, навіть після народження другої.
Ярослава Машарова, Нажаль так, нещодавно в фейсбуці натрапила на пост в групі про завмерші вагітності і мене вразила кількість коментарів, стільки жінок пережили цей досвід і часто вони тримають це в собі, про такі історії не розповідають друзям, близьким, можливо через те, що цей біль залишається невисловленим він болить на протязі багатьох років
Ну от: мінус один,на жаль. Усе було надто добре, щоб так надалі і тривало. Тепер можливі варіанти, і на користь Яни також.
Ярослава Машарова, Життя нажаль завжди як зебра, то біла смуга, то чорна, вони різної широти, але неодмінно чергуються. Мені здається проживає щасливе життя той хто це розуміє і вміє перетерпіти чорну. На перед забігати не буду, сама не очікувала, що сюжет буде такий дратичний, але попереду всіх очікує щасливий кінець)))
Агресія у відповідь на небайдужість і співчуття - абсолютно закономірна реакція. Це від власного безсилля і, щоправда, заздрості. Одні мають усе, насамперед стабільність. Інші залежні у всьому. Ну правда: у Яни ні освіти,ні роботи, ні життєвого досвіду. І, головне, немає фінансової стабільності. Це
ж не та доросла жінка,що свідомо народжує "для себе" маючи на це гроші. Максим народився заради маніпуляції ,але став єдиною близькою людиною
Як би цинічно це не звучало з боку Олега, але ж він має рацію, питаючи "навіщо"? Чи варто нехтувати соціальною і моральною відповідальністю, якщо ти не маєш ресурсів виховувати дитину самостійно? І що буде з цією дитиною? Вся надія на інших? Але обставини можуть так скластися, що допомоги не буде.
Тепер можна народити без безпосередньої участі чоловіка. Медицина далеко пішла. Але все одно: дівчина з дитиною - і вже ніби інший суспільний статус
Ярослава Машарова, Згодна з вами, це стереотип, який існує в нашому суспільстві, деякі чоловіки вважають, що якщо одружуються на дівчині з дитиною, то вони молодці - створюють типу родину, не усвідомлюючи, що мама з дитиною це вже була родина і не він їх бере в свою, а стає частиною вже існуючої родини, тому мабуть і виникає так багато проблем, де ці чоловіки не можуть знайти спільну мову з цими дітьми. Мені хочеться показати, читачам, що в стосунках "так можна"
Індійські мудреці радять сприймати своїх дітей не як власність, а як гостей в своєму житті. Гості на те й гості,що вони побудуть біля нас і підуть собі, і ми їх не можемо затримувати. Почуття провини матері Назара правильне: з її вибору шляху сина почалася вся ця катавасія в його особистому просторі, а дитина, небажана й зроблена заради маніпуляції, не винна ні в чому. Але все це придумала покійна мама Яни, пустивши її теж не тим шляхом. Чи, може, Всесвіт звів їх разом заради маленького хлопчика? Щось я забагато філософії завантажила. Просто цікава книга, примушує подумати, і про себе в тім числі.
Ярослава Машарова, Ярослава, дуже дякую вам за коментарі❤️ про дітей ви в саму точку, я почула цей вислів коли моєму синові було 3 роки і в цей момент ми переживали сепарацію свекрухи від сина, їй було дуже важко, хоча він був дуже дорослий, але для неї це було дуже боляче - саме усвідомити, що він живе окремо і у нього своя родина, я ж дивилась на свого сина і розуміла, що колись він виросте і піде, а зараз мій час і треба ним надихатись))) я чула, що мені казали, от пройде час і у тебе зміняться відчуття, але мій син вже підліток і моє ставлення не змінюється, я ціную час проведений з дітьми, але намагаюсь сприймати як окремих особистостей, а не як продовження мене))
Разом з героями також рефлексую, проживаю певні моменти, в мені за останні роки було багато змін)))
Ще одна одвічна соціально - психологічна проблема: жінка "з причепом", як кажуть. І байдуже,що жінки можуть бути самодостатніми. Тепер і народжують без посередної
Справді, питання правильне: що буде далі, через п'ять років? А через десять,коли діти стануть підлтками? Як буде поділено батьківську увагу? Поки що все майже ідилічно, але,за законами жанру, щось має статися. Якесь випробування для всіх?
Ярослава Машарова, Так ви праві, буде випробування. Важкий момент у житті Каті і Назара. Налаштовуюсь на ці глави, бо для мене вони будуть також складними.
Назару не позаздриш. Він потрапив у перманентну вагітність. Яке б не було кохання, але для чоловіка це тяжко. Світ його стрімко змінюється, а для декого може й зруйнуватися. Це не перебільшення, потім, як правило, все вирівнюється. Але одне немовля за другим - це складно.
Так, справді чекаю на продовження. Ви пишете не просто романтичну прозу,а піднімаєте серйозні соціально - психологічні сімейні проблеми. Подібної колізії я ще не зустрічала на цьому сайті. Життя на трьох - це про те,що твоя дитина - це назавжди. І тому це не просто про кохання,а про розуміння та прийняття. Буде саме так? І які психологічні проблеми виникають на цьому шляху?
Ярослава Машарова, Так, справді дуже хочеться розглянути це з такого ракурсу. В житті таких ситуацій дуже багато і так рідко зустрічаються адекватні відносини. Можливо ця книга стане для когось новим поглядом на відносити - а так можна також)))
Ангіна посер літа позаду, тому сподіваюсь тепер книга буде писатися швидше і регуляно
Підкажіть, будь ласка, коли публікуються оновлення. Чи є якась система? Дякую.
Ярослава Машарова, Якщо чесно, то графіку нема. Пишу коли є час і натхнення. Але якщо ви чекаєте, то це надихає, буду намагатися викладати щодня по главі
Вітаю з новинкою! Підписалася. Творчої наснаги! Буду рада взаємній підписці)
Вітаю з новинкою!
вітаю з новинкою☺️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати