Я та дракон ботан

"Простір, що відкривається перед поглядом, - здавалося, сама нескінченність замикається в горизонті, - гори, низини, вкриті ковдрами туману, саме небо, величезне, що пунктиром хмар виявляється, ВСЕ входило в мене вихором енергії, поєднувалося з моєї сутністю, яку я, нарешті , випустила зі своїх темниць.
Це торжество, як музика, симфонія чутних і нечутних вібрацій, що пронизує світлом сонця, яке оживляє і дарує надію.
Брост стояв поруч.

Я захоплювалася тим, хто відкрив мені мене, хто вів мене по нитці подій, не заспокоюючи і не пояснюючи, щоб я сама рухалася, міркувала, робила свій вибір.
Але він підтримував у важких моментах, він знав, хто я."