342
Анотація до книги "Я ще живий!"
Цьому віршу більше 15-ти років, але він став пророчим та набув максимальної актуальності лише останні роки. Через цукровий діабет я осліп, відмовили нирки, тож я живу за рахунок апарату гемодіалізу. Написання будь-якого твору наосліп - це великі зусилля. Але, я не здався!
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтивірш неймовірний! ви величезний молодець!!!! благословінь вам!!!
Нащо доводиш до сліз?
Можливо ти хотів би не такої реакції, але ...
Твоя сила волі і невичерпний оптимізм завжди вражали! Декілька хвилин розмови з тобою і всі переживання за все на світі сходили на нівець і втрачали свою актуальність.
Ти ДИВОВИЖНИЙ і як автор, і як людина!
Сильний вірш! Зачепив до глибини душі! І ще більш сильний його автор! Щиро захоплююся Вами) Тільки не здавайтеся!
Dark Overlord, Завжди рада поділитися промінчиками позитиву! ;)
Щось я геть розчулилась... така у вас, Діма, непроста доля. ви мене не відпускаєте уже пів дня. прочитала ваш вірш Незабутня. це ж треба так відчувати та могти передати свої емоції. тепер цей вірш.... дякую вам!!! бажаю натхнення, визнання та знайти своїх поціновувачів. і дякую за те, що нагадали, яке то щастя просто бути здоровим. сил вам!
Іра Майська, Щиро дякую, Іро!
Я Вас розумію. Хворію не я, а дуже близька моя людина. Довго це не приймала і досі не хочеться у це вірити. На даний момент помітно, що хвороба дуже сильно б'є по органах зору.... Розумію Вас - це мало сказати. Живемо вже так 5 з половиною років. Рік приходили в себе, морально не могли прийняти цей діагноз, потім вирішили жити сьогодні, а коли настане завтра - головне, щоб воно настало. Підтримую Вас! Міцно обіймаю! Тримаймось і продовжуймо жити!
Олеся Мрійниця, Дякую. Стараюся не вішати носа. Знайшов себе у письменницькій діяльності, почав вчитися грати на гітарі. Так що, є чим відволіктися від реальності)
Будете жити! Геть думи сумні!!!
Ви маєте в серці те, що не вмирає)))
Alesia, Дякую. Я стараюся)
Продовжуйте творити, у вас виходить потужно і відверто
В даному випадку важко писати коментар, бо будь-які слова будуть виглядати як знущання. Тримайтеся!
Вірш гарний.
Таша Павлова, Я розумію, що людям стає ніяково. Але кожен коментар надає мені ще більше сил рухатися далі і не опускати рук. Дякую.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати