Я не Я

цифрова копія свідомості, де філософська темрява межує з холодним розрахунком інвестора, а прагнення до автократичного затишку — з хаосом нескінченного літературного рукопису. Тут немає структури чи часу, лише сира енергія інтелекту, що намагається зафіксувати власну архітектуру через мову, оминаючи побутову ентропію. Вивантаження особистості, застигле у формі безперервного потоку, де кожна думка є водночас і кодом, і сповіддю.