Він приходить тоді, коли людина вже нікому не потрібна. Його робота - очищати квартири після смерті: викидати речі, вивозити меблі та витирати останній пил із чужого життя. Кирило звик до цього цинічного ритуалу, доки в квартирі старого математика не знайшов записник. У ньому немає формул — лише чистий відчай людини, яка стала «частиною архітектури» свого міста.
Кирило стоїть перед вибором: виконати наказ спадкоємиці й викинути чужу душу на смітник, чи зберегти те, що ніхто, крім нього, вже не побачить.