5 759
Анотація до книги "Хамелеон"
За високими мурами тосканського маєтку - не мрія, а правила, в яких зради не прощають, а тіла стають розмінною монетою.
Арія жила в тіні мафіозного світу - спершу як мовчазна присутність, потім як товар, який можна поставити на шальки угоди. Вона мріяла про свободу. І готувала план втечі.
Але на її шляху - Даміано: холодний, небезпечний, той, хто керує всім... і ким, здається, вже не керує ніхто.
«Хамелеон» - це історія про владу, витончену жорстокість, виживання і те, що лишається від людини, коли кохання стає зброєю.
Бо мафію не покидають. Живими - ніколи.
Арія жила в тіні мафіозного світу - спершу як мовчазна присутність, потім як товар, який можна поставити на шальки угоди. Вона мріяла про свободу. І готувала план втечі.
Але на її шляху - Даміано: холодний, небезпечний, той, хто керує всім... і ким, здається, вже не керує ніхто.
«Хамелеон» - це історія про владу, витончену жорстокість, виживання і те, що лишається від людини, коли кохання стає зброєю.
Бо мафію не покидають. Живими - ніколи.
“Мафію не покидають.Вона думала, що зможе. Він знав — ні.
Бо з цього світу не виходять. Особливо ті, кого вже зробили частиною гри.”
“Він не рятує. Він володіє. Арія опинилася в пастці, де почуття стають найнебезпечнішою зброєю. І чи є вихід, якщо клітка — це він сам?”
Зміст книги: 87 глав
Останнє оновлення: сьогодні
338 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПанно Асо, у «Хамелеоні» мене найбільше вразила рідкісна для сучасного любовного роману річ — відсутність очевидних проблем, що вибивають із читання. Так, дрібні огріхи трапляються, але це саме дрібниці. Щоб по-справжньому до чогось причепитися, довелося б докласти зусиль. А це означає, що перед появою чистовика була виконана серйозна, кропітка робота.
При цьому текст не справляє враження вимученого перфекціонізму. Навпаки — відчувається спокійна літературна зрілість, відповідальність і повага як до себе, так і до читача. Так писати «з листа» неможливо — за легкістю стоїть дисципліна.
Це не роман, що прагне ламати канони чи вражати формальними експериментами. Його цінність — у простій, зрозумілій мові та виваженому підході до історії й персонажів. Іноді саме така надійність і професійність важать більше за гучні амбіції. Хотілося б частіше зустрічати подібний рівень роботи.
Дякую Вам за повагу професії.
ЗІ: Чесно кажучи, за 32 роки, що пишу, я вперше так коментую роботу колеги.
Пане Андрію, дякую Вам за цей відгук. Ваші слова про дисципліну й відповідальність для мене, мабуть, цінніші за будь-які компліменти. Бо саме це я вкладала основою письма — не ефект чи амбіцію, а кропітку роботу з текстом. Легкість має виглядати природною, навіть якщо за нею стоять десятки виправлень і сумнівів.
Мені близьке Ваше формулювання про «надійність». Я прагнула втримати історію, зробити її цілісною й поважною до читача. Якщо це відчувається — значить, усе було недаремно.
І окремо дякую за фразу про повагу професії. Вона, мабуть, одна з найважливіших, які може почути автор від автора. А з Вашим досвідом — і поготів.
Ціную Вашу увагу до «Хамелеона».
О, як мені подобається голос Арії. Цинізм і чорний гумор просто в ❤️
Христина Вілем, Розділяю ваші почуття❤️
То він ще і за традиції і трохи романтик( темний)! О цей Даміано, тонкий спокусник! На Арії природну харизму випробовує?
Аса Шель, ☀️☀️☀️
Успіхів книзі❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Дякую❤️
Даміано удостоївся витягнути каблучок сестрички й удостоїв милими бесідами)
Ой він щось нерівно лише до Арії.
Це так мило( аж не хочеться думати про підставу)
Аса Шель, Не знаю чи хі чи ой)
Мені здається, чи в Арії дуже суперечливі почуття до Даміано: ніби ненавидить і гидує, і водночас шкода його ?
Аса Шель, Ну можна по кругу та один біля одного близенько) але підказує мені чуття, що там за Даміано шлейф нерозгребаних відносин і таємниць є. Що ж то за бос мафії без проблем на одне місце і через одне місцечко!
От зачепила мене книга так, що вже двічі перечитала від початку до того, що викладено).
Аса Шель, Ой ой)
От все-таки вирує хімія між ними))) А до речі, хто буде допомагати знімати сукню цю незручну? Може Даміано якраз?)))
Блін, невже він справді подивився все, що було в її ноутбуці? Незручно)))
Анна Лір, +1 бал до вашого шостого чуття. Але не все так однозначно;)
Щось вони мутять, ті кузени
Ісса Белла, Наводять суєти трохи)
В боса є якісь думки раз у телефоні, в можливо й проблеми. А ще варто перевірити Арію.
Аса Шель, Дякую ❤️✨
Та що ж таке, навіть в туалет спокійно не дають сходити!))
Анна Лір, У нього все під абсолютним контролем)
Отут цікаво, чи може Даміано сам одружитися з Арією, чи може він її зрештою захоче видасти за того Еспінозу?
А ще я вловила якусь хімію між Саміром та Мелісою)))
Анна Лір, Обожнюю вашу дедукцію;)
Щось Даміано з Армією так ненавидять один одного, що аж...цікаво спостерігати за ними,як вони мило ведуть бесіди.
Ісса Белла, Прощупують межі дозволеного)
Занервував наш бос, коли почув про шлюб ( хи-хи). Напевно, щось на думку уже спало.
Ісса Белла, А він думав, що бути босом то хіханьки-хаханьки... а ніт:)
Я прямо відчула його біль, дуже по-живому.
Олена Мисак, Дякую вам❤️
Отже, дарк-роман про мафію. Ну ні, не про мафію, мафія — це так, для антуражу, правда ж? Автор добре, грунтовно і смачно колупає гострими предметами в найтемніших куточках людських душ — і героїв, і читачів. Це хороший текст, він розкриває деталі й відмінно занурює в атмосферу. Я не буду переказувати сюжет чи захоплюватися героями, це ви й самі зможете з’ясувати, коли почнете читати. А почати варто!
Що сподобалося: багатошаровість, велика кількість деталей і флешбеків, різні історії всередині історії, другорядні персонажі. Дуже сподобалася манера — відсторонена, холодна, дуже відповідна темі. Насилля теж добротне, і спротив героїні такий відчайдушний, дуже прихиляє до неї.
Так от, це драматична і добре написана історія про стосунки всередині мафіозної родини, в усіх сенсах цього слова. І звичайно про героїню, що тільки здається слабкою та героя, що ховається за маскою демона, адже його навіть звуть Даміано. І будемо думати, що до фіналу вона стане тільки кращою. Дякую авторці, ви безумовно талановиті в цьому жанрі! ❤️
Софія Лісовська, Той момент, коли читала ваш коментар і наповнювалося теплом і вдячністю зсередини❤️ Дякую, що так глибоко поринули в цю історію й відчули всі її наративи. Нехай продовжує вас задовільняти й надалі❤️
Братик)))
Щось там Роберто з Даміано мутять щодо Арії.
Ісса Белла, Хіхі)
Ну то так, харизма у Даміано величезна, не приховаєш))))))))))))
Анна Лір, Харизматичний легінь)
Асо, я просто вражена! 7-й розділ — це щось неймовірне, він настільки великий, глибокий і насичений подіями, що я читала його, затамувавши подих. Ваша книга з кожним рядком стає все складнішою та цікавішою, а цей розділ став справжнім емоційним піком!
Ви так майстерно прописуєте характери, що герої здаються живими людьми, чий біль і радість відчуваєш як власні. Я бачу, скільки душі ви вкладаєте в кожне слово. Не зважайте на жодні сумніви — ваш талант очевидний! Повірте, те, що ви створюєте, — це справжня магія, яка затягує і не відпускає.
Я щиро бажаю вам не зупинятися і впевнено йти до своєї мети. Нехай ваша аудиторія зростає щодня, бо такі книги заслуговують на тисячі читачів! Чекаю на наступний розділ з величезним трепетом. Ви неймовірна! ✨
Ася Рей, Дорога Ася, я вам щиро дякую за відгук і цю масу побажань❤️ Рада дивувати й водночас задовільняти своїх читачів) Нехай все буде взаємно❤️
Вітаю) У Вас тут справжні італійські пристрасті)
Ларія Ковальська, Вітаю) Та трішки є;)
О які яскраві картинки). Цікаво дізнатися про тих, хто оточує Арію та Даміано)
Ще чекаю про Роберто та Мелісу)
Ісса Белла, ❤️
Який сильний розділ, такий живий опис, дуже чіпляє. Бідолашний Даміано(((((((( Але тепер зрозуміло, що їх пов'язує із Саміром.
Анна Лір, дякую❤️ По-трохи відкриваю закулісся головних героїв. На жаль, не все у них так солодко(
Мені здається, що Даміано трохи шкодує Арію)))) таки сестричка❤️
Ісса Белла, Сестричка (тут смайлик задоволеного бісика)
Добре, що Мел вдалося навідати Арію) Хоч якась розрада)) Сподіваюся, що вона не має відношення до того, що план втечі провалився, а то чомусь раптом виникла така думка)
Ісса Белла, Мігрень це точно)
Чи є можливість у Арії залишитися поза павутиною інтриг?
Чесно, щось мені не подобається у тому візиті Меліси.
Мені здається, що дехто за неї більше, ніж мати і подруга
Ісса Белла, Дякую вам за підтримку❤️
❣️❣️❣️
Ася Кас, Дякую за підтримку)
Даміано— Клінічний псих з не клінічними проявами✨
Аса Шель, Красунчик)
Я у захваті — не могла відірватися! Такого сильного жіночого персонажа ще не зустрічала! А що до сцен — я люблю «Американську історію жахів» і Кінга, тому вони не викликали в мене жаху — скоріше те саме тремтливе напруження з питанням: що далі?! Та й хіба вони могли вирости іншими в такій-то сім'ї? Як сказала Арія: «Ми — наслідок.»
Аса Шель, ♥️
Навіть в такий пікантний момент Даміано думає про Арію)) Щось він таки до неї відчуває))
Анна Лір, Угум❤️
Та все Валерія знала, просто закривала очі... Ну Арія сильна, я впевнена, що вона перепочине і придумає новий план❣️
Ісса Белла, Цілком можливо)
Немає слів! Нічого собі мамка! Не знати, що вона там собі теж надумала.
І от думки про Даміано - це вже небезпечно! І я перечитала з початку. Думаю, щось цікавеньке назріває. Даміано не спустить тих, хто спускав Арії.
Ісса Белла, Цілком можливо, він ще той фрукт.
Бідолашна дитина! Боюся навіть подумати, як Леонардо виховував Даміано. І хлопчисько видно щось добряче проти батечка утнув.
Поки я ніякого кохання не бачу, але хто знає, які там таргани в обох і хто ще з'явиться у романі.
Напруга аж за край)))))
Аса Шель, не можу не читати, бо цікаво, що там між ними на додачу є)))))
Такі суперечливі почуття! Ніби і хочеться, щоб Арія погодилась на всі умови та змогла вийти з цього підвалу, а з іншого боку розумію її гордість і небажання поступатися. Щодо Даміано, то це жахливо, що він її там залишив,але з іншого боку міг і набагато страшніші речі з нею зробити, але стримався.
Роблю ставку на те, що Арія ніби погодиться на умови, а потім знову спробує втекти))
Анна Лір, Побачимо чи справдяться ваші ставки) Дякую, що читаєте)
Оце так спогад з дитинства... Шкода маленьку Арію і її дитячу психіку((
Анна Лір, Це буде багато чого пояснювати в її способі мислення й діях.
Асо, Ви просто випалюєте все всередині цим розділом! Сиджу в повному заціпенінні, намагаючись оговтатися від кожної фрази. ?
Напруга між Арією та Даміано досягла того піку, коли повітря стає надто густим, щоб дихати. Ви настільки тонко прописуєте цю "витончену жорстокість", що вона відчувається фізично. Це вже не просто історія — це справжнє дослідження того, що лишається від людини, коли кохання перетворюється на зброю і засіб виживання.
Мене вражає, як Арія продовжує свій внутрішній опір, навіть коли її світ остаточно перетворюється на "золоту клітку". Те, як Даміано повністю контролює кожен її крок у цьому тосканському маєтку, викликає водночас і страх, і неймовірний інтерес до того, як вона зможе вистояти. Ви ж попереджали, що мафію не покидають живими, і в цьому розділі ці слова звучать як ніколи фатально.
Дякую Вам за таку чесну й емоційно складну роботу. Ви майстерно тримаєте нас на межі! З нетерпінням чекаю, куди цей шлях приведе героїв далі. Натхнення Вам!
Ася Рей, Дякую щиро, намагаюся тримати читачів у «тонусі»❤️
Асо, Ви просто вивертаєте душу цим розділом! Сиджу в повному ступорі, намагаючись перетравити кожне слово. ♥️♥️♥️♥️
Напруга між Арією та Даміано стала настільки густою, що її, здається, можна торкнутися руками. Те, як Ви описуєте його "витончену жорстокість" — це не просто слова з анотації, це реальний холод, який іде від екрана. Це вже не просто "дарк-роман", це історія про те, що лишається від людини, коли кохання стає найнебезпечнішою зброєю.❄️❄️❄️❄️
Мене вражає стійкість Арії. Жити в тіні мафіозного світу, бути для них лише товаром на шальках угоди — і при цьому не зламатися, продовжувати готувати свій план втечі... це неймовірно сильно. Але зараз, коли на її шляху став Даміано, я відчуваю, що ця "золота клітка" зачинилася назавжди.❤️❤️❤️❤️
Дякую за ці межові емоції та за Вашу сміливість писати про складні й навіть "заборонені" стосунки так чесно. Ви змушуєте серце битися частіше. З нетерпінням чекаю на продовження, хоча вже страшно уявити, що чекає на героїв далі. Натхнення Вам! ✨✨✨✨
Ася Рей, Далі буде гаряче, страшно, пристрасно й дуже по-дарківськи. Дякую, що читаєте й не лінуєтеся коментувати, бо це дуже цінно❤️
Асо, Ви просто не даєте перевести подих! 6 розділ — це справжня емоційна гойдалка. ?
Те, як Даміано заповнює собою весь простір, просто заворожує і лякає одночасно. Його холодний контроль над ситуацією і те, як він "читає" Арію, створює неймовірну напругу. Ви так тонко прописуєте ці моменти, коли кохання (чи те, що між ними зароджується) стає справжньою зброєю.
Мене вразило, як Арія, попри свій страх, продовжує тримати обличчя. Її внутрішній опір і цей план втечі, який стає все складнішим через присутність Даміано, змушують серце битися частіше. Ви згадували в анотації, що мафію не покидають живими, і зараз це відчувається як ніколи гостро.
Дуже дякую за ці емоції! Ваша мова настільки жива, що я ніби сама опинилася за тими високими мурами тосканського маєтку. З нетерпінням чекаю, що ж буде в наступному розділі! ❤️✨
Ася Рей, ❤️❤️❤️
Асо, Ви просто майстерно вмієте нагнітати атмосферу! Другий розділ залишив після себе стільки запитань і такий неймовірний посмак.
Мене до глибини душі вразив цей контраст: з одного боку — сонячна Італія, а з іншого — за високими мурами тосканського маєтку діють правила, де зрада не прощається, а тіла стають розмінною монетою. Те, як Ви описуєте Даміано — холодного, небезпечного, того, ким уже не керує ніхто — викликає справжній трепет.
Дуже відгукнулося Ваше попередження на початку про те, що це історія про виживання і те, що лишається від людини, коли кохання стає зброєю. Це відчувається у кожній думці Арії. Вона мріяла про свободу і готувала втечу, але тепер, здається, потрапила у куди небезпечнішу пастку.
Дякую Вам за таку сильну роботу! З нетерпінням чекаю, як розгортатиметься це протистояння характерів далі. Натхнення Вам на кожну наступну сторінку!
Ася Рей, Дякую щиро)))
Асо, я просто в ауті від цього розділу! ❤️Якщо перший розділ був прологом до ненависті, то тут починається справжній психологічний трилер.✨✨✨
Даміано... він просто мороз по шкірі! ❄️ Те, як він тримає в страху весь цей маєток і як одним поглядом змушує всіх замовкнути — це неймовірно сильно прописано. Арія так влучно підмітила, що він — холодний, небезпечний і той, хто керує абсолютно всім.❄️❄️❄️❄️❄️
Але найбільше мене "вшкварило" від попередження про те, що ця історія не романтизує насильство, а показує виживання там, де кохання стає зброєю. Це відчувається в кожному слові! Я так переживаю за Арію, бо мафію не покидають живими... ніколи.
Чекаю наступну главу з неймовірним нетерпінням, бо цей вайб "дарк-роману" просто не відпускає! ❤️❤️❤️❤️
Ася Рей, Дякую, що прониклися їхнім божевіллям❤️
Даміано Уґґо Пеллеґріні — це втілення темряви. Його методи покарання, як-от згадка про "Африканське намисто" чи "Колумбійську краватку", викликають справжній жах. Але Арія тримається дивовижно — навіть у такому пеклі вона продовжує аналізувати ситуацію, щоб дійти власних висновків. Дуже цікаво, як вона буде виживати поруч із такою людиною. Дякую за главу!
Ася Рей, Насолоджуйтеся, люба❤️
Нарешті я дібралася до цієї історії! Асо, пам’ятаю, як ти розповідала про задум «Хамелеона», і вже тоді це звучало неймовірно атмосферно. Анотація пробирає до сиротів: тосканський маєток, небезпечний Даміано і цей вайб "дарк-роману"... Обожнюю таку естетику! Вже бачу, що емоції будуть на межі. Бажаю натхнення на кожну нову главу! ♥️♥️♥️♥️♥️❄️❄️❄️❄️
І серденько поставила від мене і зірочки також
Ася Рей, Шалено радію❤️
Боже, капець, я вже ненавиджу того Даміано! А якщо в неї справді струс чи щось серйозне?
Оце у вас справжній дарк виходить))
Анна Лір, Там дуже мало місця «рожевим соплям». Намагаюся вас тримати в напрузі трохи) Дякую щиро❤️
Дуже зачепила історія дитинства Арії. Те, як Валерія фактично використовувала доньку як "тягар" на шляху до багатого життя, і ця "золота клітка" в Італії... Стає зрозуміло, чому дівчина стала такою цинічною. Момент про те, що єдиний плюс вітчима — це те, що він її не ґвалтував, просто б'є наповал. Асо, ти неймовірно передаєш цю важку атмосферу. Дякую за таку глибоку героїню!
Аса Шель, ❤️✨✨✨♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Не знаю, кого мені шкода більше. Даміано чи Арію!
Ісса Белла, Вони два чоботи - пара)
Як виявилось, від Доміано не втечеш... Оце так засідку він їй влаштував. Арія така відчайдушна, але не достатньо рішуча. Вже якщо нападати, то треба було щось летальне робити, бо тільки розізлила звіра... Але таки треба віддати йому належне, що ще тримав себе в руках, бо міг би щось гірше з нею зробити. А взагалі вони варті один одного, обидва трохи навіжені))
Анна Лір, Підтримую останню фрау про героїв. Точно варті один одного )))) В своїй неординарності вони і дивні, і діють на читача, як магніт.
Чесна проза.❤️
Ісса Белла, дякую за думку) Певна, що з часом допоможу вам розставити все по полицях)
Слова сильніші зашморгу)
Аса Шель, Цікаво, що вона вчверить ) і чи їй дадуть!
Вау! І хто ж її здав???
Неочікувано.
Аса Шель, Так))
А нашу дівчинку все- таки цікавить Даміано. А для нього сестричка ще той заморський фрукт.
Чекаю подовження.
Ісса Белла, Публікую нову частину саме❤️ дякую, що читаєте)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати