Вітаю у Темряві

Бажана приїхала до бабусі у село. Прогулюючись полем, вона побачила чорного коня, який їв траву. Наближаючись до нього, Бажана зрозуміла, що це привид чи міраж, бо кінь почав ставати не таким чітким, набував прозорості, ніби зникав у просторі. А потім прозорий кіньз ледь помітними контурами побіг, а Бажану потягнуло за ним ніби вітром.
Тепер дівчина відчуває, як сидить на спині напівпрозорого чорного коня та мчить разом з ним крізь простір, розрізаючи його шаленою швидкістю.
Зліва Бажана бачить своє минуле, спереду ніби уривками блимає сьогодення, а справа ніби видніється майбутнє.
Кінь повертає до дівчини свою морду та говорить: "Вітаю у Темряві".
Бажана здивовано дивиться на нього та розуміє, що провалюється у темріву.