Вітаю у Темряві
Пролог
Бажана приїхала ло бабусі у село.
-Бабусю! Як я за тобою скучила!
-Бажано! Я так рада тебе бачити! - стара обійняла молоду гарну дівчину.
Молодиця докотила свою валізу на колесиках та поставила їх біля стіни.
- Бабусю, я пройдуся по полю. Після міського життя хочу відчути свободу вільного простору.
- Йди, Бажано, йди, погуляй. Можеш хоч до вечора. Мені допомагати не треба. Я сама приготую вечерю. Я звикла все робити сама.
Дівчина вискочила зі старого будиночка та побігла, ніби їй десять років, до поля, з таким бажанням занурюючись у польові рослини. Прогулюючись полем, вона побачила чорного коня, який їв траву. Наближаючись до нього, Бажана зрозуміла, що це привид чи міраж, бо кінь почав ставати не таким чітким, набував прозорості, ніби зникав у просторі. А потім прозорий кінь з ледь помітними контурами побіг, а Бажану потягнуло за ним ніби вітром.
Тепер дівчина відчуває, як сидить на спині напівпрозорого чорного коня та мчить разом з ним крізь простір, розрізаючи його шаленою швидкістю.
Зліва Бажана бачить своє минуле, спереду ніби уривками блимає сьогодення, а справа ніби видніється майбутнє.
Кінь повертає до дівчини свою морду та говорить: "Вітаю у Темряві".
Бажана здивовано дивиться на нього та розуміє, що провалюється у темряву.
#1080 в Фентезі
#155 в Містика/Жахи
Відредаговано: 30.06.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
