16 587
Анотація до книги "Все-таки ти моя"
Тільки відпускаєш — людина миттєво повертається.
Наче відчуває: вона більше не мешканець твого серця.
Я тільки вирішила, що він — моє минуле.
Помилка. Біль. Урок.
А Богдан Савельєв вирішив інакше.
Чоловік, який раз за разом відкидав мене, мов непотрібну дівчинку, увірвався в моє життя знову — стрімко, наполегливо, без права на відмову.
На секунду здалося — болю більше не буде.
Та, здається, він просто не вміє інакше.
А може, наша історія — це вічні гойдалки між «іди» і «залишся»,
між гордістю та коханням,
між страхом і божевіллям почуттів.
Бо як би я не опиралася —
у його очах тепер читається лише одне:
«Ти моя…»
Наче відчуває: вона більше не мешканець твого серця.
Я тільки вирішила, що він — моє минуле.
Помилка. Біль. Урок.
А Богдан Савельєв вирішив інакше.
Чоловік, який раз за разом відкидав мене, мов непотрібну дівчинку, увірвався в моє життя знову — стрімко, наполегливо, без права на відмову.
На секунду здалося — болю більше не буде.
Та, здається, він просто не вміє інакше.
А може, наша історія — це вічні гойдалки між «іди» і «залишся»,
між гордістю та коханням,
між страхом і божевіллям почуттів.
Бо як би я не опиралася —
у його очах тепер читається лише одне:
«Ти моя…»
“Він — біль і помилка, яку хочеться повторити. Богдан Савельєв повернувся, щоб довести: ти належиш лише йому. Відверто, емоційно та до божевілля палко. Готові дізнатися, що ховається за його «Ти моя»? Тисніть «Читати».”
“Він повертається, коли вона вже відпустила. Почуття знову стають пасткою між болем і пристрастю. І питання лише одне: втекти чи залишитися.”
Зміст книги: 107 глав
65 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ ще так не сміялася! Куди ж без родичів?!
Людмила Каменецкая, От і я про те) Вони завжди як сніг влітку.
Та чому ж стільки перешкод?!
Людмила Каменецкая, Бо без перешкод не було б так цікаво ;-) Попереду ще багато емоцій.
o:-)o:-)o:-) О, Боже!
Людмила Каменецкая, Я рада, що подобається :) ❤️
Дякую, але мало, хочеться ще.
Людмила Каменецкая, Дякую! ❤️ Ще трохи терпіння — завтра продовження.
Ох, ці жінки!
Людмила Каменецкая, Це точно!
Дякую за зворотній зв'язок ♥️
Коли минуле раптово стає теперішнім, залишається лише вибір: втекти чи прийняти почуття, які не дають спокою.♥️ Підтримала Вас підпискою та лайком, чекаю від Вас взаємність♥️
Віккі Грант, Дуже дякую за підтримку та підписку! Мені надзвичайно приємно. Обов’язково завітаю у відповідь ❤️
Сердечко в підтримку книги! ❤️
Ася Кас, Щиро дякую! ❤️
Бідний Богдан, така витримка! Але з Юлею він такий ніжний o:-)
Людмила Каменецкая, Ой, ми його витримку ще не один раз побачимо) Так, ви праві ❤️ Бодя з нею дуже ніжний)
:^):^):^)
Людмила Каменецкая, ❤️❤️❤️
:-)^_^^_^:-)
Людмила Каменецкая, :-)
Сподіваюся що побачення пройде романтично, в Юля трохи з милостивиться.
Людмила Каменецкая, Романтично — ще й як. Думаю, без поцілунку вони не розійдуться)
Спокійна розмова завжди вирішить більше ніж крик. Вже чекаю проду.
Людмила Каменецкая, От тільки Юля з Богданом спокійно не вміють. Але, можливо, ще навчаться. Дякую, що чекаєте оновлення!
Ох! Як захоплюючи,тепер Юля показує свої зубки, але все одно вони обидва такі милі. Дякую, чекаю проду.
Людмила Каменецкая, Юля справді почала показувати характер) Зубки є, і ще які! Дякую, що чекаєте!
Вітаю з новинкою!
Лана Рей, Дякую!
Вітаю з новинкою! Успіхів, натхнення і високих рейтингів.
Стейсі Мур, Щиро дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати