66 076
“Зламані душі”
Анотація до книги "Вір у мене"
Скільки потрібно часу, щоб забути кохану людину? Я думала, поїхавши в інше місто і почавши життя з нуля, зможу позбутися перманентного болю нерозділеного кохання.
Мене звати Настя. Мені вже тридцять років і я жодного разу не була одружена, бо все життя хотіла лише його прізвище.
Через рік після розлучення ми зустрінемося на весіллі спільного друга. Між нами ще не все перегоріло, а нова зустріч лише розпалить незабутні почуття.
Але я нічого не планую. Не чекаю від нього більше, аніж він може мені дати. А стосунки на відстані мені здаються нереальними.
Мене звати Настя. Мені вже тридцять років і я жодного разу не була одружена, бо все життя хотіла лише його прізвище.
Через рік після розлучення ми зустрінемося на весіллі спільного друга. Між нами ще не все перегоріло, а нова зустріч лише розпалить незабутні почуття.
Але я нічого не планую. Не чекаю від нього більше, аніж він може мені дати. А стосунки на відстані мені здаються нереальними.
Зміст книги: 41 глава
134 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за цікаву історію. Яскрава Настя з її особливими тарганами заставила докопатися до своїх тригерів та деяких відпустити на волю. Щирого кохання бажаю мати підтримку та довіру близьких. А ще миру і перемоги. Дякую за вашу творчість.
Валентина Прибыток, Дякую, Валентино❤️
Ух... і життєва історія. А які почуття, мабуть в житті більшість випадків таких пар навряд чи залишилися б разом...
Цікаво, емоційно. Дякую, натхнення вам. Я навіть плака, коли читала.
Эльнара Гончарук, Дякую вам❤️
Дуже гарна історія .
Щиро дякую!
Iryna Lapychak-Dvornyak, І я вам дякую❤️
Супер, дякую за чудову, життєву історію кохання, в житті по-різному буває
Natalia Kaminska, Дякую, Наталю❤️
Дякую за цю неймовірну історію кохання.
Ці герої, як ніхто заслуговують бути коханими, адже це кохання не впало на них, вони його вибороли в цього світу
Вікторія Кукіль, Дякую, Вікторіє❤️
Дякую за чудову історію кохання, натхнення Вам легко пера
Валентина Хомяк, Дякую, Валентино❤️
Щиро дякую за вир емоцій) Події розгорталися дуже непередбачувано. В деякий момент подумала, що Настя буде з Денисом…. Дякую щиро)
Inna Tryfanenko, Дякую вам❤️
Щиро дякую за такий оригінальну чуттєву історію. Дуже сподобалась. Читала з великим задоволенням. Переживала разом з героями. Отримала велике задоволення Натхнення та миру. Чекатиму нових історій.
Валентина Прибыток, Дякую, Валентино❤️
Так, історія вийшла довга, із своєрідними гойдалками. Але було над чим замислитися. За що вдячна!
Nataliya Parfenyuk, Дякую вам❤️
Книга справила враження.Хвилювала.інтригувала.
часом було боляче за Настю.Їх кохання переживало взлети та падіння але перемогло.порозумілись.Здійснилась мрія обох.Настя вагітна.Тішусь.що змогли перебороти себе.свої страхи і залишитись разом.Дякую.люба.Бажаю успіхів.натхнення.нових творчих задумів та сили духу.
Станіслава Барабошко, Дякую, Станіславо❤️
Хочу подякувати Вам пані Юлія за таку неймовірну і дуже не просту історію кохання!!!Та я завжди знаю,що всі книги які Ви пишите закінчуваються ХЕ,хотя разом з героями,ми чітачі проживаємо іх життя,і страждаємо і радіємо разом з ними.А це все завдяки авторці,яка так чудово пише книгу,виводя нас на емоції,і відволікаючі нас від такого невтішного сегодення.Бажаю Вам Юлія творчого натхнення,успіху і завжди радувать нас чітачів своіми майбутніми творами.
Анна Гомма, Дякую, Анно❤️
дуже сподобалося важливо аби чути одне одного бажаю успіху
Олена Свидюк, ❤️
дякую вам
Іванка Серкіз, І я Вам дякую)
Сьогодняшна прода дуже легка.читаєш і радієш за Настю.Фотографує.будує плани на майбутнє.ділиться з Давидом.Він турбується про неї.Але є напруга як все закінчиться?Дякую за проду.люба
Станіслава Барабошко, )) Навзаєм, Станіславо
Коли буде продовження? Дуже чекаю на фінал
Іванка Серкіз, Вже на сайті
Друзі, незабаром буде завершення. Я редагую останні 2 розділи та епілог - можливо сьогодні пізно ввечері
А до кінця, ще далеко?
Алина Григорова, Не далеко. Планую завершення у найближчий тиждень-два
Тяжко нести.шкода кинути.Так і в них.Нездорові стосунки.Не розуміють одне одного.не чують.звинувачують.говорять але толку немає.Якійсь безвихід.Дякую.сонце
Станіслава Барабошко, Все можна виправити, якщо є бажання. У нашої парочки воно є, значить, буде хе)
І це Данило звинувачував Настю в тому, що вона вічно втікає.
А сам зараз робить не краще.
Перекладає відповідальність за прийняття такого важливого рішення за дитину на неї, це не чесно.
Щоб потім, що..якщо щось Насті не сподобається, то вона і права немає нічого сказати і поскаржитись, бо сама обрала??
Рішення стососвно дитини Данило мав би прийняти сам, бо це ЙОГО дитина. І тільки після прийнятого ним рішення Настя мала би поіркувати чи згодна вона на те, що він пропонує.
І взагалі, який же він "благородний", прийняв би Настю разом з дитиною, ага, сплю і бачу. Це він так "мудро" почав розказувати після того, як сам став татом.
А до цього і близько не припускав думки, щоб виховувати чужу дитини. Навіть дуже таки був категорично налаштований.
Дякую авторе за Вашу роботу, вона неймовірна. Настільки заглиблює в себе ця історія, що не передати словами. Просто проживаєш все разом з героями.
Вікторія Кукіль, Та молоді ще, гарячі й не зовсім мудрі) Дякую за ваш відгук, дуже радію, що вам подобається ❤️
То тепер від Насті все буде залежати,приме Данило сина,чі ні? Я так розумію,щоб остаться з Настею,Данило всю відповідальність переклав на ії плечі,даже конверт не розпічатав ,щоб взнати,чі його син.Бо для себе він все вже виришив,сказавши,що йому все одно чій це син.Як на мене,то я вирішила б все кординально,кинула Данила і почала життя без нього.Та Настя так не вчинить,вона прийме цю дитину,і буде і надалі терпіти,бо так вже звикла,щоб не робив Данило,вона все пробачає і погоджується з ним.І на цей раз буде те саме.Дякую вам Юлія,ви неймовірні,таку емоційно важку книгу пишите,як що я плачю,коли чітаю, то як ви ії пропускаєте
крізь себе.Дуже чекаю,як буде надалі,бо дуже хочу бачити Настю щасливою.
Анна Гомма, Дякую, Анно. Сподіваюсь, ця історія хоч трохи відволікає від страшного сьогодення
Йой. Тільки не кажіть, що тести підробляють і т.д.
Це капець, скільки на її голову, чому стільки треба вистраждати перед щастям???
Nataliya Parfenyuk, Ні, тест справжній.
навіть не знаю, що і хто йому повинен сказати, щоб егоїст 100 рівня хоть щось зрозумів, відчув як це бути в шкірі Насті. І не мама винна, що син довбень, і це я ще його дуже м'ягко назвала.
Олена Зелінська, Це точно)
А чому ж він не міг їй нормально відповісти на дзвінок... Ти жінко кохана сиди і догадуйся. Мені шкода неї. Вчинок його це одне, але відношення до неї має бути не таке...
irenja, Згодна, вчинив погано
Ну Данило і придурок, егоїст на всі 1000%. Як сам по бабах ходити і зрадити Настю не один раз, так це норм, а як Настя не прикрила його зад і боролась зі своїми емоціями як могла, так зразу поїхала кукухою. А Данило ну Робін Гуд, всих спасає, тільки дружину свою топить, фу козел. Хай Настя йде від нього, от скільки можна ...?
Наталія, Ох, це непросто(
Друзі, сьогодні ще буди 2 розділи, працюю над коригуванням
Перечитала вже безліч разів! Так люблю цих двох! І Денис мене не розчарував! Дякую!
Глава дуже сподобалась.Нарешті промили мізки Данилу.Як влучно і по суті.а поц виявляється це він Данило.Після вечора настане ранок і щож Настя?невже повернеться до ....Дякую .сонце.
Ох! Денис молодець! Повівся як справжній чоловік)
ааааааа
та щоб його, цього Данила
Ідіота шматок, що не цінує, те що має
То він бляха розказує, як кохає Настеньку і що йому пофіг на Лєру, а то виявляється, що він турбується про Лєру і не встигла та народити, вже визнає, що то його син. І тест йому не потрібний. Та пішов він ідіота шматок, далекою дорогою до своєї Лєри.
Навіть хочеться тепер, щоб він обрав "свого" синочка і цю Лєру, і розійшовся з Настею. (а потім щоб доля його наказала і він дізнався настравді що і синочок то виявляється не його, якось випадково, наприклад повернувся до ому раніше і не попередив і почув розмову Лєри з кимось, де вона красномовно хизувалась, як обвела його навколо пальця, навіть тест як ДНК пізніше вдалось підробити). І хай тоді цей Данило зрозуміє, кого втратив.
А в цей час Настенька вилікується від довготривалої хвороби під назвою Данило. А допоможе їй в цьому Денис. Він покаже їй, що таке справжнє доросле кохання(а не оці постійні емоційні гойдалки від Данила, де попри все що вона дізнається, всеодно залишається поруч).
Хай Денис стане тою надійною тихою гаваню, де Настя віднайде себе, зрозуміє, що то була якась хвороба і дійсно покохає Дениса і стане нарешті щасливою.
Вікторія Кукіль, Згодна з Вами!!!
Дякую. Хоч трішки легше після цієї глави.
Точно , вже скоро щасливий кінець! Дякую!
Ну хоч хтось йому правду сказав!!!
От чого ми жінки закохуємось все не в тих?...
Хороший хлопець Денис, але нічого не йокає.
Читаю і дуже боляче за Настю.Повернулись до того.про що казала мама Лєри.Данило буде хвилюватись .повертатись до Лєри .бо там дитина і син буде завжди між ними.Насті треба приймати рішення.Чи хоче вона такого життя.кохання?Чи хоче терпіти образи .біль?Чекаю наступної проди.Цікаво як пройде її зустріч з Денисом?Дякую.
Як же хочеться щоб Настя була щаслива
ооххх
здається автор змусив мене дуже перейнятись даною історією.
Дякую за Вашу творчість
А коли той захоче після усвідомленння, того, що він втратив увірватись у її життя, то вона вже буде по справжньому щасливою і коханою (ще бажано вагітною або з малечею на руках). І зможе з легкістю викинути його з життя, точніше не дати в нього знову увірватись.
Тому що у відносинах з Данилом там немає кому вірити і разу.
Хочеться, щоб це "Вір у мене" проявилось з Денисом. Де вона ризикне і повірить.
яуось так. Просто хочеться, щоб Настя була щасливою, а не оце все. Де він гадить їй життя, а вона попри все залишається з ним.
У мене трохи не в'яжеться той образ Данила який нам описує автор і його вчинки. Тут він класний,а тут різко поганий. Там він кричить на Лєру що її мама лізе,а тут він ніжності їй каже. Ще тесту немає,а це вже його син,який може і не его син. Не дуже я пам'ятаю щоб в тексті десь у Потоцького був захват від вагітності саме Лєри. Вранці кохав Настю,а тут забув подзвонити бо Лєра народжує. Він пологи приймав чи що?
Може я чогось не розумію. Якщо чесно,я на стільки збита з толку,що не розумію ні Настю,ні Данила. Навіть нікого не підтримую з них. Скажіть,будь ласка, планується 3-тя книга? Бо 150 сторінок,а таке враження що ми навіть не на середині. Дякую!
Маріана Сорбало, Ось і я про те ж саме. Перечитала 30 -й Розділ від Данила. Ніби ж зрозумілі його серйозні почуття до Насті, ще десь і ревність проявляється. А тут телефон вимкнений чи пологи приймав чи чекав біля пологової зали появи сина. На гостей наплював, Настя роби з ними, що придумаєш, голос холодний. Настя потухла. Ну, коротше, капець якийсь)))
По-перше , дуже дякую авторці за реакції, відповіді ! Навіть більше стало все зрозуміло! Точно , все у них буде добре! Наші реакції на народження сина Потоцького такі , бо автор не описувала нам попередні місяці вагітності Лєри. Безперечно, що бачилися, спілкувалися, ходили в лікарню разом ! Ніякого секрету не було . Але це все про дитину , а не про Лєру! Яку я вважаю нормальною людиною .Ясно, Насті складно і боляче , ще й день народження! Теж хоче чудити. Але вірю , що ніхто нікому і не зрадить ! Може й Денис не такий поганець , як ми подумали зразу !
Юлія Бонд, Дякую! Я , прямо, дуже Вас відчуваю і вірю...
Щось це "Вір у мене" мені зовсім не подобається! Народився син - прекрасно, але ти вже визначся з ким ти із жінок. Та і Насті краще прийняти вже самій хоч якесь рішення, якщо чоловік не може. Сердять обоє!
Світлана Гребінник, Згодна з Вами, абсолютно! Але всі люди різні, та й ситуацію з пологами ми не до кінця знаємо ...
Як показує практика, на фіг такого Данила! Доброго вже нічого не буде, на мою субʼєктивну думку.
Краще все перегорнути, забути і почати з нової сторінки.
Любов, Було б так краще, якби ж вона не кохала Потоцького. Не просто піти від любові усього твого життя
Н-да, відчуваю її біль... Це жахливо, але і це вона переживе.
Дякую
Nataliya Parfenyuk, Переживе. Все можна виправити, якщо є бажання
Чим більше читаю, тим більше боляче... Настя... як вона все це терпить. Жаль її. Жах. Хворе кохання.
Олена Зелінська, ❤️Ще трішечки поковбасить гг, а потім все буде добре
Щось герой чудить.... Так "покласти" на всіх друзів і родичів, на жінку, не міг на пару годин до того ресторану приїхати?
Larisa Chelter, Не міг приїхати, бо були на то причини.
Мені дуже шкода Настю, боляче за неї.Ці"американські гірки"остаточно зламають її .Ця дитина Данила і вона буде присутня в їхньому житті.Після цієї породи мені вже не хочеться ХЕ для гг.Насте,відріж Потоцького від себе, як пухлину і йди далі без нього.
Іванка, Але хе буде, Потоцький не такий поганий, яким зараз здається. Так , він завдав Насті болю, проте і вона не янгол
Я теж вже заплуталась з цими відносинами. Звісно хочеться їм щастя, а виходить що вони страждають. Може Потоцький і не страждає, але Настя все знову в собі несе. Нам потрібен тест ДНК негативний. А Насті тест на вагітність позитивний. Дуже важко читати. Дякую за продовження. Чекаємо, що буде далі.
Юлія Бонд, Дякую за промінчик. ))))
Може все що завгодно. Ми ж не знаємо думки автора ((. Я раніше вже припускала, що це може бути підстава. Може він якийсь брат? Та мститься. О, гарна ідея(((((
Алла Коляда, )))
Яка емоційно важка книжка. Як шкода Настю, тепер всі свої дні народження Данило буде проводити з сином. Насті потрібно рубати цю мотузку і тікати в інше місто чи країну, в неї і так психіка слабка через Данила, а далі ще гірше буде( зубки, коліки, соплі і т.д.) і Настя буде не на першому і , навіть, не на другому місці. Це просто жах, яке тепер "Вір у мене", міг же приїхати в ресторан пізніше, але ж ні, він зробив свій вибір.
Наталія, Дякую)
Холодний голос Данила і байдужість на гостей з нагоди свого ж дня народження - це серйозно. Настя в шоці, гості - мимо. Ось тобі, Насте, й «вір у мене». Щось слабо віриться. Мабуть права була Лєрина мати при зустрічі з Настею. Де той Денис подівся? Хоч би появився на горизонті, зараз Насті він потрібен, як ніхто)))
Любовь Даценко, Ой, я кожен раз зарікаюсь написати легку книгу, але виходить ще важча, ніж попередня. Нічого не можу з цим зробити. Я і сама такі книги читаю та дивлюсь фільми. Ось Ніколас Спаркс - один з моїх найулюбленіших авторів саме за важкі драми
О.це подарунок на Новий рік.звінок і почута розмова.образливо.дуже.І з розмови ясно .що бачаться.спілкуються.За що боролись .на то і напоролись.Дякую
люба
Юлія Бонд, В сенсі , не зміниться?.. Нормально він змінився ! В тому, як раз, нічого немає ! А от Настя , я думаю, ще здивує ...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати