Колись у Санґарта було все: кохана жінка, світле майбутнє під крилом короля й віра в милосердних богів. Та чужі ревнощі відібрали в нього життя, котре той так любив. Дружина померла в нього ж на руках, королівство втратило свою велич, а його душу тепер живить палка ненависть до Срібнокрилих.

Ешта — богиня страху, донька тієї, що відібрала в нього кохання всього його життя. Вона всеохопний жах, що сходить на землю разом із заходом сонця, і не зупиниться ні перед чим, аби здійснити свою криваву помсту.

Їхні шляхи не мали б перетнутися. Бо коли бог кохає людину, завжди гине хтось третій. А інколи — всі.