Вітаємо, . Вам поки недоступна функція "Вподобання" для книги. Вона стане доступною вам в найближчі дні. Перепрошуємо за незручність і бажаємо приємного читання на Букнет!
Сповіщення
підтвердження Email
Обмеження 18+
Даний контент доступний тільки зареєстрованим користувачам, що досягли віку 18 років.
Обмеження 14+
Покупку може здійснювати користувач віком від 14 років
Анотація до книги "Водяник"
Мишко, відпочиваючи в селі у бабусі, виловив з річки старовинний глечик. Здавалося б, що дивного він може в собі приховувати? Але якщо раніше глечик належав водянику, чекайте на неприємності...
Гарний твір для дитячої аудиторії. Насичений подіями, роздумами, з добре прописаною психологією. Такий твір змушує замислитися і навчає дивитися на світ уважно, думаючи про наслідки своїх вчинків. Бо невідомо, що тобі на дорозі стрінеться. :) Дуже сподобался жива мова твору.
Написано і як билиця, і з гумором, побутові подробиці, порівняння (наприклад, про очеретянку). Можна тільки замінити "відвадити" на "віднадити", дещо технічно виправити.
Дуже гарно про репліку і повір'я - не торкатися того, що знайшли після бурі. Є античне вірування: те, що опалене гнівом моря, не принесе щастя (тобто не можна було чіпати і приносити знайдені після шторму речі, викинуті на берег). Можна було докладніше описати водяника. Наприклад - на кого він був більше схожим - чи на людину, чи на ропуху, яке обличчя... І що здавалося зі страху головному герою-оповідачу. Навіть якщо побачив мигцем - усе одно водяник закарбувався.
Те, що душу випустили - добрий вчинок, бо ув'язнена пішла у Царство Боже. Але ясно, що для водяника це трагедія вселенського масштабу
Гарно показано закони билиці: атеїстичний герой не вірить у надприродне, але воно його знаходить:) Мовляв, щоб переконався. Слушний діалог із бабусею та її аргументи, щоб онук не вказував, у що їй вірити. (відгук від Ольга Смольницька)
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікавий твір
Гарний твір для дитячої аудиторії. Насичений подіями, роздумами, з добре прописаною психологією. Такий твір змушує замислитися і навчає дивитися на світ уважно, думаючи про наслідки своїх вчинків. Бо невідомо, що тобі на дорозі стрінеться. :) Дуже сподобался жива мова твору.
Написано і як билиця, і з гумором, побутові подробиці, порівняння (наприклад, про очеретянку). Можна тільки замінити "відвадити" на "віднадити", дещо технічно виправити.
Дуже гарно про репліку і повір'я - не торкатися того, що знайшли після бурі. Є античне вірування: те, що опалене гнівом моря, не принесе щастя (тобто не можна було чіпати і приносити знайдені після шторму речі, викинуті на берег). Можна було докладніше описати водяника. Наприклад - на кого він був більше схожим - чи на людину, чи на ропуху, яке обличчя... І що здавалося зі страху головному герою-оповідачу. Навіть якщо побачив мигцем - усе одно водяник закарбувався.
Те, що душу випустили - добрий вчинок, бо ув'язнена пішла у Царство Боже. Але ясно, що для водяника це трагедія вселенського масштабу
Гарно показано закони билиці: атеїстичний герой не вірить у надприродне, але воно його знаходить:) Мовляв, щоб переконався. Слушний діалог із бабусею та її аргументи, щоб онук не вказував, у що їй вірити. (відгук від Ольга Смольницька)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати