Водяник

Наталія Девятко (Natalia Devyatko)

15.07.2021, 12:39:14

Гарний твір для дитячої аудиторії. Насичений подіями, роздумами, з добре прописаною психологією. Такий твір змушує замислитися і навчає дивитися на світ уважно, думаючи про наслідки своїх вчинків. Бо невідомо, що тобі на дорозі стрінеться. :) Дуже сподобался жива мова твору.

Зорян Костюк

14.06.2021, 23:00:03

Написано і як билиця, і з гумором, побутові подробиці, порівняння (наприклад, про очеретянку). Можна тільки замінити "відвадити" на "віднадити", дещо технічно виправити.
Дуже гарно про репліку і повір'я - не торкатися того, що знайшли після бурі. Є античне вірування: те, що опалене гнівом моря, не принесе щастя (тобто не можна було чіпати і приносити знайдені після шторму речі, викинуті на берег). Можна було докладніше описати водяника. Наприклад - на кого він був більше схожим - чи на людину, чи на ропуху, яке обличчя... І що здавалося зі страху головному герою-оповідачу. Навіть якщо побачив мигцем - усе одно водяник закарбувався.
Те, що душу випустили - добрий вчинок, бо ув'язнена пішла у Царство Боже. Але ясно, що для водяника це трагедія вселенського масштабу
Гарно показано закони билиці: атеїстичний герой не вірить у надприродне, але воно його знаходить:) Мовляв, щоб переконався. Слушний діалог із бабусею та її аргументи, щоб онук не вказував, у що їй вірити. (відгук від Ольга Смольницька)