Винна

Марічка — мама восьмирічної дівчинки. Вона не шукає конфліктів і не прагне драм. Вона просто хоче, щоб її дитина була в безпеці.
Один телефонний дзвінок запускає низку подій, у яких немає очевидної загрози, але є тривога, інтуїція і відчуття, що межі можуть бути порушені — під виглядом допомоги й «нормальної практики».

Це історія про материнський страх, який легко знецінити.
Про світ, де жінку можуть вважати істеричною, коли вона говорить про межі.
Про самотність у момент, коли ніхто не підтверджує: ти не вигадуєш.

Тут немає простих відповідей. Лише питання, що довго не відпускають:
де проходить межа між обережністю і перебільшенням — і хто має право її визначати?