У цьому романі, спочатку задуманому як кіносценарій, відбуваються дивні і дуже цікаві речі. Але найцікавіше, що в процесі читання нас не залишає почуття, ніби описані події нам вже відомі, що вони вже сталися насправді з одним дуже відомим в Україні сімейством. Іноді автор здається безжальним до своїх героїв, але він діє жорстко тільки тому, що жалість заважає поважати рівних. Це могло б бути, і це і було. Якби покоління українських митців не загинуло у 20-х. Щоб сталось потім?