26
Анотація до книги "“вІдбитки На ШкІрІ” "
Марта живе в тілі, яке давно перестало слухатися її думок. Її життя спокійне, передбачуване, але холодне, наче застигла скульптура. Вона прийшла на курси мистецтва, щоб навчитися оживляти форму, але не здогадується, що сама незабаром стане полотном для чужих дотиків.
Він — викладач, відомий скульптор, який знає, що тіло пам’ятає більше, ніж розум. Його руки не зваблюють, вони виправляють, коригують, залишають на шкірі відбитки, які неможливо стерти. Кожен дотик стає частиною таємної гри, де бажання і страх переплітаються, а тіло Марти починає пам’ятати те, чого вона сама ще не усвідомлює.
Між уроками скульптури і мовчазними поглядами, між натурником і суворими порадами подруги, Марта відкриває світ, де емоції та тіло говорять голосніше за слова. Це історія про дотики, які змінюють, про м
Він — викладач, відомий скульптор, який знає, що тіло пам’ятає більше, ніж розум. Його руки не зваблюють, вони виправляють, коригують, залишають на шкірі відбитки, які неможливо стерти. Кожен дотик стає частиною таємної гри, де бажання і страх переплітаються, а тіло Марти починає пам’ятати те, чого вона сама ще не усвідомлює.
Між уроками скульптури і мовчазними поглядами, між натурником і суворими порадами подруги, Марта відкриває світ, де емоції та тіло говорять голосніше за слова. Це історія про дотики, які змінюють, про м
Зміст книги: 39 глав
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІсторія зачепила, дякую за емоції ❤️
Підтримала лайком і підпискою, буду вдячна за взаємність ❤️❤️
Джулія Вор, Дякую за коментар ❤️
Вітаю з новинкою! Захоплююча історія, додала в бібліотеку ;) Успіхів у письмі, чекатиму оновлення!)
Ліна Морель, Ох, дякую! Це надихає писати далі))
1. Цей розділ відчувався тілом, а не розумом. Напруга, тиша, те, як дотик змінює повітря — дуже інтимно, але без прямоти.Мені дуже сподобалася ця повільність і контроль. Кожен дрібний рух має значення, і ця тиха напруга не відпускає навіть після кінця розділу.
Jane Doe, Дякуюююю ^_^ мені дуже приємно! :))
Поки писала Сцену 5, по спині пройшовся легкий холод...
Цей пролог відчувається дуже інтимним і тривожним водночас. Напруга між розумом і тілом, стриманістю та бажанням одразу затягує в історію.
Jane Doe, Саме такий ефект цієї історії(•‿•)
Вітаю з новинкою. Гарно.
Руслан Баркалов, Щиро дякую)))
Вітаю з новинкою ✨ Успіхів Вам та багато читачів ✨
Ромул Шерідан, Дякую)
Вітаю з новинкою! Успіхів і натхнення!
Лана Рей, Щиро дякую! Вам теж успіхів у творчості))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати