283
Анотація до книги "Усі починають по-різному"
Що ми знаємо про себе, на які вчинки здатні? Відповідь на це питання - .... Для більшості вбивство людини - перепона, яку не подолати. Але є одинаки, які роблять це спокійно. Хто вони, хворі люди, чи природне явище?
Зміст книги: 4 глави
Останнє оновлення: 24 Січ. 2020
23 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА мені сподобалось, Ви точно описали почуття і сутність людини, якій немає більше чого втрачати в житті і заради чого жити. Точно описали відчуття, коли душа "помирає", а тіло і "завдання помститись" залишається. Жахає тільки одне, щоб описати подібне, треба особисто знати таку людину. По роботі бачила таких і не раз. Дякую, Вам за сміливість у написанні цього твору. Не побачила я там "описок", бо мабуть знову пережила справжній жах від зустрічі з "мертвою" людиною, для якої люди це не душі і не істоти, а лише біологічний організм!!! Емоції головного героя передано на тисячу відсотків! Якщо хтось сумнівається, що такі люди живуть серед нас, то не сумнівайтесь!!! Хто їх бачив, той оцінить Ваш твір, а хто ні, то нехай задумається!!! Наснаги Вам і легкого пера:))
Валентин Тищенко, Звичайно треба, це дуже цікаво спостерігати за такою скритою сутністю людини:))
#зимовий_марафон_читання
Це один із тих творів, які я дочитала до кінця. Не можу сказати, що було аж так захопливо, все-таки жанр серйозний, але не мій. Задля інтересу цікаво було поспостерігати за психологією людини, що перетворюється у вбивцю. Все ж виходить, правду кажуть, що якщо людина вб'є раз, то потім не зможе спинитися. Грамотно описані деталі підготовки та планування злочинів, але мені читалось трохи важкувато, адже уявляти картини вбивств - не надто чудове явище. Кінцівка закономірна, логічна, я б більше здивувалась, якби герой не зміг убити Камілу і завів з нею роман. Мотиви злочинів зрозумілі - помста за дружину та дитину, таке трапляється переважно, та все одно мені мабуть не зрозуміти ці всі переконання. Добре, убив він всіх своїх жертв, можливо і отримав задоволення, але як це позначиться на долі його загиблої дружини? Вона що, має ожити і погладити героя по голівці? Не можу я про таке читати.
Лександра Славичч, Дякую за відгук. Погоджуюсь, не всім це сподобається. Я сам після того, як написав дві доби психологічно "хворів". А відповіді на питання, що ви позначили немає. Ще раз дякую.
#зимовий_марафон_читання
Не мій жанр, не мій сюжет, але прочитала, не відриваючись, до кінця, одне з багатьох оповідань, не беручи до уваги зовсім коротких, на марафоні. Було цікаво поглянути на вбивство з точки зору звичайної людини. Хоча твір здається одноманітним, тримає у напрузі і змушує читати далі й далі. З мінусів - забагато одруківок і русизмів, текст не завадило б вичитати. Загалом залишає враження, наче подивилася психологічний трилер.
Ліна Алекс, Дякую за витрачений час
#зимовий_марафон_читання
От вмію я перед сном обирати твори)) Стільки деталей, так вміло і чітко прописане кожне дійство, а яка напруга була, коли герой зустрівся з #3, ух!! Цікаві роздуми у гг, взагалі незвичний герой. Єдине на початку різкі переходи між часами (сонце світить, а я сидів...) і ще було кілька одруківок. Але твір дуже сподобався. Успіхів вам!
Анна Ост, Дякую, навзаєм)))
#зимовий_марафон_читання
Рідкісний випадок, коли не змогла взагалі потрапити у текст. Грузла у деталях, не розуміючи, чи вони суттєві, наповнені смислом, чи антуражні. Тому наразі не маю ніяких чітких вражень від прочитаного.
Валентин Тищенко, Ну як скажете :))))
#зимовий_марафон_читання
Прочитала, не відриваючись, з початку до кінця. Класний психологічний трилер! А от до детективної складової є зауваження.
І фотографа, і Камілу Назар вбив, міцно притискаючи до себе. На його одежі просто повинна була залишитися кров. В цій одежі він пройшов пів-Ужгороду і не привернув до себе уваги?
Припустимо, в Трускавці йому повезло з дощем і він сховався під дощовиком, але все одно на його одежі повинні були залишитися плями крові.
П.С. Сподобалося ще про "бійцеву мишу" і її відповідь про "сирітку може кожен образити"
Тетяна Юр'єва, Дякую за увагу. Я за "бійцівську мишу" вже і забув)))
# зимовий_марафон_читання
Дякую автору за цікавий роман. Детальна проработка сюжету та атмосферність переважує деякі помилки.
#зимовий_марафон_читання
Чудово! Спочатку трохи різонули око деякі помилки, але потім втягнувся в історію героя. Ви майстерно передали його думки, багато уваги приділили деталям, що роблять оповідь правдивою. Дякую!
vitaly.dulenko, Дякую за увагу.
#зимовий_марафон_читання цього разу відкрив для мене багато цікавих творів. І серед них чимало детективів та трилерів. Зазвичай, я намагаюся уникати цього жанру і читаю далеко не все. Просто не хочу порпатися у голові кожного)) Тож, вибачте, що не дочитую. З початку мені вже зрозуміло, що ця історія непроста, добре пропрацьована і тому має бути оригінальною та цікавою. Читається легко, вислови не заяложені. Помилок не помітила) Бажаю успіху у подальшій творчій праці!)
Інка Вікторова, Дякую за увагу.
#зимовий_марафон_читання
Динамічно, інтригуюче та досить логічно. Цікаво спостерігати за всіма діями героя та його поясненнями що та чому він робить)
#зимовий_марафон_читання
Наче фільм увімкнула. Холодний, цілеспрямований та розумний. Для мене сюжет трохи передбачуваний, але це виправдано жанром. Окремо хочу відзначити чистоту мову та стиль оповіді. При невеликій кількості діалогів, текст залишається легким для сприйняття.
Погоджуюсь з коментарем стосовно обкладинки)
#зимовий_марафон_читання
Атмосферна неспішна розповідь, шикарні описи, темна тональність і цікава тема. А ще класний герой, такі мені завжди подобаються. Видно, що він дуже цілеспрямований, нехай і мета в нього не надто благородна, але я поважаю людей, які вперто йдуть до своєї цілі не зважаючи ні на що.
Холод Влада, Дякую! Думав, що це твір не для жінок, а вам сподобався герой)))
#зимовий_марафон_читання
Історія, розказана вами, сподобалася, неодмінно її дочитаю до кінця. Вдалий початок твору, який інтригує читача, яскравий герой, хороша мова. Є незначна кількість граматичних помилок, але в цілому твір написаний на високому художньому рівні.
Мар'яна Доля, Дякую за увагу)
#зимовий_марафон_читання
Думаю, Ви прочитали не одну книжку про шпигунів. Відчувається знання справи. А взагалі-то в дитинстві теж довелося бачити, як кололи свиню. Видовище дике.
Усі закони твору про помсту дотримані. Отримала задоволення, дякую!
Ксения Демиденко, Дякую, що прочитали
#зимовий_марафон_читання
Це було цікаво. Незвична ідея Хоча сюжет передбачуваний (чомусь одразу було зрозуміло, що справа в помсті), та стежити за розвитком подій не набридає. Деталі вбивств, їхня продуманість, а також описи емоційного стану героя захоплюють, настільки все реалістично та динамічно подано. Думаю, ваш персонаж може служити прикладом того як потрібно описувати вбивць. Попри його втрату, автор не став давити на жалість і виправдовувати вбивства. Не зробив його і монстром з чорною душею. Дав читачеві право вирішувати самому. За це величезний плюс. У тексті трапляються помилки, але мені вони незавадили проковтнути все від початку до кінця.
Ярина Мартин, Дякую Ярино! Мені була важлива ваша думка.
#зимовий_марафон_читання
Точно неординаре та цікаве оповідання. Продумана кожна деталь, наче Ви задумували таке зробити у повсякденному житті. Я читав і намагався уявити, яким чином він замітатиме сліди. Все чітко, хоча занадто холоднокровно, показово, і при багатьох свідках... Деталі - це Вашу все!! Не стану писати коментар про помилки чоловіку, який знає, що коли притулити ніж до серця, то можна порахувати пульс, а ще про удар у легені, який не дасть закричати.... Маленька порада тільки стосовно візуалізації.. спробуйте змінити обкладинку - вловите більше читачів!!
Тарас Мельник, Дякую за увагу та гумор)
#зимовий_марафон_читання
Прочитала все, тому що дуже хотіла дізнатися, що спонукало героя до тієї обітниці-помсти)))
Сподобалося, що історія не пересічна, адже нечасто ми спостерігаємо за злочинами очима злочинців. Герой яскравий і живиї, його історія проймає. Натурально подано прагнення зовнішніх змін через безладні фізичні навантаження, А от з емоціями трохи не докрутили: не вистачило внутрішньої боротьби. Невже, як він прийняв рішення, то за три роки не було душевних терзань, сумнівів, страху перед тим, що мав зробити? Все ж таки розповідь ведеться від першої особи.
Про приємне. Я ніколи не була в Ужгороді, а ви провели таку реалістичну та видовищну екскурсію, що мені захотілося відвідати це місто!)))))
Ще трохи про недоліки. Граматика! Працювати над текстом. І вичитувати, вичитувати, вичитувати.
Там не лише русизми та поодинокі помилки))) Там потрібне свіже не замилене око)))
Бажаю вам натхнення, гарних книжечок та багато читачів!
Ана Пест, Дякую за увагу та зауваження. Ужгород місто чудове, мрію там вийнати житло та пожити трохи.
#зимовий_марафон_читання
Шановний авторе! Дякую за приємне читання.
Загалом сюжет дуже зацікавив - така собі сповідь вбивці-початківця. Логічно, педантично, майже беземоційно - лиш де-не-де видно, що головний герой - дуже непроста людина, яка веде внутрішню боротьбу із самою собою.
Склалося враження, що частково ви писали із власного досвіду або маєте якихось знайомих зі схожими переживаннями. Також відчувається серйозна підготовка - увага до деталей, правдоподібність: все це підкуповує читача.
Не буду повторювати попередній коментар щодо певних огріхів: вони є. Але це долається. Моє власне відчуття - наче ви писали російською, потім перекладали українською. Якщо це так, раджу такого не робити: спробуйте писати таки українською, тоді текст буде лягати на душу краще :)
У цілому - респект. Незвично й цікаво!
Щиро ваша
Дарія Китайгородська, Дякую за витрачений час. Ні, писав Українською, але я все майже все життя прожив у російськомовному середовищи, тому де які словоформи навіть не помічаю. Це, звичайно, не виправдовує мене.
#зимовий_марафон_читання
Цікава історія. Розповідь послідовна, хоча уривки часто змушують перечитувати, щоб зрозуміти що змінилось. Заінтригували причиною таких вчинків героя.
Хелен Соул, Дякую за витрачений час.
#зимовий_марафон_читання. Твір, без сумніву, вирізняється на фоні усіх текстів, які є в жанрах детективу та бойовика на Букнеті, але, як на мою думку, трохи забагато деталізації. Є багато відсилів до фізичної підготовки, антуражу, предметів, речей, їжі. Але, прочитавши три розділи, я так і не зрозумів, як герой подолав психологічний бар’єр перед убивством і заповідь "не убий" у тому випадку, коли це не війна. Можливо, це в тексті є, а я до цих моментів не дістався. Але герой більше нагадує машину: заправили, змастили, помили, поставили в гараж, а внутрішніх переживань (ну не вірю, що їх нема) не передано. Офіціантку звуть Марія, потім Марина, а далі знову Марія - невеличка неточність. І декілька помилок різонули зір: "сама важка" - найважча, "самий досвідчений" - найдосвідченіший., "до Львову" - до Львова, але це легко виправити, а от копань героя в собі самому мені забракло.
Марко Войт, Вітаю! Велика подяка за відгук. З "русизмами" будемо боротися.
Ознайомтесь друзі, по можливості підтримайте
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати