Подумаєш! Прокляла я весь вовчий рід перевертнів, щоб ці блохасті тварюки більше ніколи не змогли знайти своїх істинних пар! Чи не велика трагедія!
Я відьма смерті, між іншим. І вічна самотність — це чи не найбезневинніше з того, на що я могла їх приректи. Після всього, що мені довелося пережити через цих смердючих псів, вони мають дякувати всім своїм богам за мою великодушність!
Та якби моя воля, я б взагалі не стала морочитися з прокляттями. Один помах руки — і весь їхній поганий вовчий рід передох би разом.
Ненавиджу вовків. Всіх ненавиджу!
Спочатку мерзотники примудрилися зняти моє прокляття. Потім позбавили мене сил.
Мене! Відьму смерті!
А після й взагалі вишвирнули через портал у якийсь невідомий світ, де немає ані звичної мені магії, ані знайомих земель, ані бодай однієї нормальної