28 917
Анотація до книги "Третій гріх – Хіть"
Трапиться так, що один вампір купить Глорію за законом. І стане це для неї найтяжчим полоном... Його врода незвична викличе у серці почуття блискавичні. А любитися аімéрові зі своїм паном не слід – презиратиме весь світ. Та опиратися коханню їй важко дуже, коли ще сам вампір до неї, схоже, не байдужий. Втім, губиться у невідомості вона – чому так швидко ним полонилася сповна? Невже його ніжне ставлення – виявлення обов'язку просте? І чому він має таке ладне лице?? Треба на питання швидко відповіді шукати, бо вбивця вампірів дещо замислив і бажає її до себе забрати. Буде небезпечних, пікантних і смішних подій багато, які не дозволять нудьгувати! Чекаю на сторінках цієї книги вас і певна, що там чудово проведете час!
Зміст книги: 29 глав
201 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСьогодні прочитавши чергову главу дуже здивувався. Здавалося б зважаючи на існуючу заборону Глорія з Кейном не зможуть остаточно наблизитись одне до одного і так і обмежаться стосунками взаємного обов'язку інколи з легким відтінком романтичного настрою так би мовити але усим цим заборонам не вдається таки спинити заборонені почуття. Мені коли читав цю главу чомусь згадався один чудовий але все ж трохи сумний фільм який має назву яка російською звучить "В метре друг от друга". Бажаю Великого Натхнення, для написання продовження цієї історії та виникнення ідей для створення нових творів які поглинатимуть читачів з головою)
Тарт Гут, О, я той фільм бачила! Без сліз не минулося, хоч він і не трагічно закінчився:''))). Так, маєш рацію, якщо почуття щирі й істинні, їх не стримають ніякі заборони. Але часто хтось із партнерів не наважується на порушення заборон, боїться, через що інший може страждати. За це, думаю, не варто засуджувати, адже люди різні бувають. Мені би хотілося знати, до якого конкретно розділу ти пишеш відгук, щоб я розуміла, що ненароком не проспойлерю тобі щось, коли буду відповідати))))). Якщо тобі не складно, просто вказуй, який то укус:'''))). Щиро дякую за такі файні побажання! У мене ще є кілька історій на думці, і я сподіваюся, що вони не змусять читачів нудьгувати! Дякую, що ділишся своїми роздумами зі мною, завжди цікаво їх читати;))))❤.
Смакувала відкушеним шматком тортика - а він виявився з вишенькою! Дуже приємний трепетний момент зближення по другій любовній лінії) ну, без каталізатора ніяк! Дякувати Лорі))) А от постать Королеви виявилась завуальованою) цікавить розкриття її мотивації) поки мовчу, не спойлерю - не публікую своїх припущень)) Несподіваною для мене виявилась тема таємних підвалів) пояснює та обгрунтовує класову боротьбу нашого революціонера))) Дякую Автору!!! У мене не вкладається в голові, як то можна з таким навантаженням ще й шось творити по ночах?))) схиляю голову перед тою жертвою задля нас, астероїдів))) у мене вже закінчились нагороди, але бажання зростає))) так тримати, Астеріє!!! Я Вами пишаюсь
Asteriya, А там вже, якщо пощастить, інший допоможе не впасти. Це все абстрактно, звісно. Ніхто не знає, як це у них вирішиться і чи вирішиться взагалі. Давайте просто будемо вірити в краще для наших героїв)))). О так, я останнім часом доволі часто думаю про те, що багато хто може почати читати "Гріх" тоді, коли я його закінчу. Воно й не дивно:''). Я теж не фанат читати незавершені книги, особливо коли вони абсолютно занурюють у свій світ)))). І я, знаєте, страшенно рада, що для Вас ця історія є однією з таких книг. Ніколи не думала, що таке може бути)))))). Певно, це все через мою невпевненість і самокритику(づ￣ ³￣)づ... Дякую, Оленько! Дякую за Вашу щиру підтримку і теплі слова! Безмежно люблю і ціную!❤️
Я тут згадала, що Букнет є, а в нім і можливість читати вашу книженцію без будь-яких заявок стосовно мого віку(☞ ͡° ͜ʖ ͡°)☞ Ну, а тепер до діла. Починати укус із "дурепи" - одразу підіймає настрій. Попри те, що Матрона не була на місці Глорії, я з нею погоджуюся; і вкінці, як з тими голубками не все буде гаразд, закрию їх в однім приміщенні, най вирішують всі свої проблеми. Втім, є і ще одна пара голубок, яка мене добряче потішила(ﾉ≧∇≦)ﾉ ﾐ ┻━┻ Головна героїня з власником шафранових очей доста добре скомпанувалася, навіть більше, перша під'єднала іншого до амурської справи( ͡° ͜ʖ ͡°)_/¯Респект, респект! А що вже там було! Ох, гріх таке спойлерити тим, хто ще не читав⁄(⁄ ⁄•⁄-⁄•⁄ ⁄)⁄ Від того побачення, скажімо, я виплескала свої і без того червоні щоки, намагалася закопати себе у подушку, а відчинене вікно підозріло мало допомагало. Та попри всю романтику, звичайно, шрами Дема нагадують про страшні таємниці їхньої не такої вже й доброї держави:[ Виявляється, аімери дійсно не в найкращому становищі, добрих вампірів все менше, король має вилетіти зі свого трону з допомогою файного шпіцака \як зазвичай, люба, як зазвичай\
Asteriya, Дякую, що вболіваєте за файний розвиток подій для наших аімерів. Вони заслужили кращого життя(╥﹏╥). Ой, за Кейна Ви мені справді вже доста натовкли. Часом дивуюся тому, що Ви його настільки любите. Знаєте, дякую Вам за це. Я рада, що, незважаючи ні на що, Ви не втратили свою прихильність до цього героя. Це чудово(´；ω；｀)❤️. З відповіддю на комент я конкретно запізнилася, Ви вже, думаю, встигли пережити всі свої екзамени. Сподіваюсь, все минуло файно(⊃｡•́‿•̀｡)⊃. О так, Матрона з Даміаном варті одне одного. Хоча там варто би було ще думку Її Величності спитати. Але то вже пізніше:'''))... Так, у Глорії зараз все складно. Вона не дуже має час думати про свої сердечні справи, але все ж думає⊂(・▽・⊂)... *Астерія м'яко витирає Вашу сльозу, яку Ви пустили за нашим альбіносом, і тільки легко всміхається*. Дякую за те, що ділитеся враженнями, що ніколи не скупитеся на слова, що завжди підтримуєте і тим самим даруєте мішки з натхненням (хоча Альдо досі не второпує, що це таке і як воно має нам допомогти х'DD). Дякую за те, що Ви є, моя чудова астероїдянко! Обіймаю Вас!(つ≧▽≦)つ❤️❤️❤️
Чому так рідко продовження :-(
Asteriya, ;-*
Вав, верхня частина обкладинки розгойдує уяву)) а от очі щось мені не зайшли))
Ольга, Ахахапах, дуже тішуся, що змогла Вас повеселити, моя мила Олю))))). Але то справді було складно! :''DD Я зауважила, що в того хлопця шкіра була така рожева-рожева, а ось у нашого Кейна я уявляю блідою-блідою)). Втім, бувають альбіноси і з такою білою-білою шкірою:33. Знаєте, я сама, чесно кажучи, теж не повністю уявляю його альбіносом, яким він є. Це непросто, що не кажи)))). Якщо я звичайного (назвемо це так) якогось свого героя не так чітко уявляю, поки пишу, як хотілось би, то що вже говорити про героя-альбіноса:'''))))... Дякую за потішну бесіду, моє сонечко❤o((>ω< ))o.
Привіт! Почну з того, що дуже рада, що в історії з'явилось довгоочікуване продовження))) Прочитала одразу, та так склалось, що відгук пишу тільки тепер) Не можу оминути стороною таку чудову книгу. А Глорія все ж ще та затійниця))) Поважаю її прагнення допомогти братові. Це так мило! І те, що вона організувала з Вільямом просто клас))) Дем з Матроною ще довго кругами б ходили, а з усього видно, що відчувають симпатію одне до одного) От дуже подобається мені ця пара) Читала з насолодою. І звісно, не можу впоратись із цікавістю. Ви таку інтригу лишили вкінці. Що ж це вони затіяли? І куди пропав Кейн? Щось вже засумувала без нього) Дякую! З нетерпінням чекатиму на продовження)))
Лександра Славичч, Вай, зіронько моя!:33 Мені несказанно приємно таке чути)))))))))). Дякую щиро(♡ω♡ ). Щастя тепер маю повні шорти (у нас зараз тепло:D)❤️.
Випала і мені нагода дістатися до тенетів букнету, то відразу ж сюди, до кусливого улюбленця))) тепер, після тривалої розлуки, можу впевнено заявити, що відчула спрагу і співчуваю вампірам, які змушені її терпіти)) найперше, що роз'ятрило рану - душевні муки і метання Глорії, неможливість враз розлюбити і забути все... погляд, подих, торкання, цілунок, обійми, надії та сподівання і ті жагучі прагнення спорідненої душі)) не можу до кінця прийняти і повірити, що Кейн поганець)) хоча, таке часто трапляється в реальному житті... Ще бентежить та примарна авантюра, в яку хоче втягнути брат Глорію)) щось підказує, що вона буде обернена проти вампіра)))
А от змалювання стосунків батьків та дітей зігріло душу) ідеальна картина)) всерозуміючі і всеприймаючі батьки, які дають дорослим дітям можливість самим керувати своєю долею і всіляко підтримують) вдячні діти) і найвища ступінь довіри та відкритості))) Милі дрібнички, як то скуйовдження чуба чи пригортання до серця, щемотять ніжною втіхою))) дякую Авторці за можливість відчути і прожити то все разом з героями!!!
Ольга, Дякую Вам за щиру й світлу віру у моє добре майбутнє! Я дуже радію, що Ви так хочете поділитися зі мною всяким-всяким! Це змушує почуватися особливою))). За пошту не переживайте, я сама би бозна-коли Вам відповіла:'')... Щодо десерту - тут повністю розумію, адже в самої таке бувало))))). Десерт нікуди не дінеться, тож приступайте до смакування тоді, коли будете мати для цього найбільш підхожий настрій і, звісно, час( ꈍᴗꈍ)❤️. Дякую ще раз, сонячна Олюсю! Люблю Вас (｡・//ε//・｡)❤️.
Вааау яке неочікуване продовження :-D Просто вибух емоцій *_* Прочитала на одному диханні ))) Чим далі тим цікавіше і фантазія б'є через край ;-* З нетерпінням чекаю продовження ************
Марта Кравченко, Щиро дякую Вам, мила Марто, за приємні слова! Дуже радію, що книга викликає у Вас стільки захоплення і різних емоцій! Недарма я ночі не досипаю:'). Залишайтеся зі мною і надалі, будь ласка)))). Кінець уже близько (づ｡◕‿‿◕｡)づ❤️.
Буває дійсно таке що хочеться зачепитися за якусь хвилину і розтягнути її так щоб майже ніхто не помітив. У мене таке було не раз коли у приємному занятті і гарній компанії час летить як скажений. А йому так і хочется сказати (якщо б з такими речами як час можна було домовитись): Схаменіться будь ласка, і тихіше будьте!) А коли приїхати з досить малого міста до столиці то це ж ще один, наступний левел швидкості плину часу… Коли у людей напевно така купа справ що годин в добі не вистачає. Так само і на різних етапах життя час по різному плине: у дитинстві здається що його так багато що ще намагаєшся його чимось заповнювати і інколи навіть не знаєш чим. А потім все перевертається і зовсім стає навпаки – виникає потреба у додаткових годинах в добі. Це мені чогось захотілося виплеснути філософські роздуми такі. І мені чомусь здається що це питання для багатьох є часто актуальним. Бажаю щоб у кожній добі а відповідно і в році було якомога більше щасливих митей і щоб вони не минали надто швидко а давали собою насолодитися) Іноді навіть та мить може бути у настільки простих речах – просто до неможливості – просто тримати за руку людину яка тобі небайдужа і яка так само небайдуже ставиться
Asteriya, Нехай тебе (в значенні "когось") можуть вважати надто сентиментальним чи сміятися з тебе, але все одно варто іноді так зупинятися і наповну насолодитися миттю, яка триває зараз. Адже вона одна. Неповторна. Такої, як вона, більше ніколи не буде. Через те відчуття, мабуть, і хочеться затримати її. Особливо якщо мить хороша і дарує тобі найпрекрасніші емоції (灬º‿º灬). Я багато ще могла би сказати (радше, пофілософствувати) на цю тему, але не буду. Нехай ті всі думки просто залишаться при мені, гаразд?)))) Дякую, що не шкодуєш слів))). Обіймаю:3❤️.
Вже скоро забуду імена героів((
Iryna Dolina, А я до Вас якраз із продою прийшла! Сподіваюсь, імена героїв таки не забудете;))). (До речі, що це таке сталося, що Ваш коментар стільки разів продублювався?) Вибачте, що довелося стільки чекати:(. Зараз опублікую наступний укус))))❤️.
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Амінь ;-*
Марта Кравченко, ;DD❤️.
Не можу дочекатись (* × *)
Марта Кравченко, Дякую, сонечко моє! Чесно кажучи, я теж не можу :''DD❤. То хай подарує нам Бог терпіння, амінь)))).
Дякую за відповідь ** Дуже натхненно і багатосподіваюче читала Вашу відповідь :-*
Марта Кравченко, І Вам дякую, що завжди даєте якийсь зворотній зв'язок, це дуже тішить)))). Зустрінемось у коментарях після нового укусу, який вийде зовсім згодом:333. Цьомаю Вас у щічку(っ˘з(˘⌣˘ )❤️.
Коли вже продовження? Вже не можу дочекатись) ***
Марта Кравченко, Вам щиро дякую за відповідь!! Вибачте, що надовго залишала Вас без зворотного зв'язку:'''). Я зайнята останнім часом, а до написання відповіді своїм астероїдам (все-таки посвячу Вас у їхні ряди;)) ставлюся з особливою обережністю, не можу робити це нашвидкоруч, не маю нічого пропустити)))). Я страшенно рада, що плід моєї уяви так захопив Ваші думки! Це просто чудово!!(༎ຶ ෴ ༎ຶ)*цей смайлик плаче від радості, якщо що*❤️ А Ваше порівняння із кольором очей нашої Глорії взагалі заслуговує окремої нагороди! Просто обожнюю, коли читачі щось таке пишуть, порівнюють, згадують(♡ω♡ ). Знаєте, це дуже зближує:3333❤️. Мені невимовно приємно, що Ви думаєте про подальший розвиток сюжету, переживаєте за героїв(づ￣ ³￣)づ. Так, збіг обставин і взагалі все, що звалилося зараз на Глорію – ще та заковика. Непросто їй у цей час:((... Дякую, що хвилюєтеся за неї і за інших(⊃｡•́‿•̀｡)⊃❤️. Ваші сподівання на дві пари закоханих я почула добре й чітко, тож постараюся зробити все можливе, щоб не засмутити Вас;)). Дякую Вам ще раз за таку файну відповідь, мила Марто! І прошу мені пробачити за те, що так затримуюся із продовженням(((. Обіймаю Вас міцно-міцно⊂(･ω･*⊂)❤️.
Проковтнула за два дні!Вау!На перше питання вампір відповів,а потім змовчав!Це інтригує!
Inesa Polischuk, Салют, моя нова й чарівна читачко! Я неосяжно вдячна Вам за те, що приділили час мої книзі, вдячна, що Ви пережили всі пригоди й незгоди разом із героями!!(≧▽≦)❤️ Але це ще не кінець)))). Хоча він уже близько, навіть дуже:33. Я шалено радію, що Вам так припав до серця мій твір! І тішуся, що змогла Вас заінтригувати!! Все-таки це потребує чималих навиків(´∩｡• ᵕ •｡∩`)♡. А ще щиро дякую Вам за те, що наважились поділитися зі мною думками від цієї історії! Це – найкраще, найпрекрасніше, що може дати читач авторові! Тепер Ви офіційно записані в лави астероїдів і астероїдянок (я так величаю своїх читачів, не дивуйтеся;))))! Буду безмежно щаслива, якщо Ви і надалі розказуватиме мені про свої враження від прочитаного. До кінця залишилося лише трішки. Прошу, підтримайте мене і героїв)))))))). Ще раз дякую за Вашу щирість! Це окриляє:333. Обіймаю Вас, любцю!(♡ω♡ ) ~❤
Ух, важким був цей укусಠ﹏ಠ Ну як, важким... Ближче до кінця принаймні. А так сімейна атмосфера, зустріч після довгої розлуки, трапеза, підтримка найрідніших людей(ну аімерів у цім випадку, не забуваймо:D) та перегляд сімейного альбому гріли душу. Захотілося, щоб герої жили спокійно, як діти; щоб об'їлися найсмачніших маминих страв, обпилися чаю з татом, начиталися книжок та газет(о, а в них є шашлики? Ото би був святковий сніданок, по-нашому(づ￣ ³￣)づ хе-хе) . І так вже тому бути, Деме, я пошкодую тебе через відсутність смаку, бо ти багато втрачаєш, враховуючи свої важливі та поважні справи, пов'язані з порятунком раси. Сподіваюся, що рано чи пізно все буде гаразд, і ти об'їсися не лише маминими пиріжками¯\_( ͡° ͜ʖ ͡°)_/¯ так-так, я натякаю. Матроно, готуйся запікати булочки, і не лише ті, що ти вже маєш(ой, я не помітила, що однозначність десь тут загубилася вже... Ой, все, пропала однозначність, я навмисно(ні)). Зараз буде трошки несмішний жарт, але у Глорії по життю "хардкор": піском напихалася, у складного мужчину закохалася, сліз наковталася... Глоріє, твоє життя як алгебра, і жарт не вдався, якщо ти технар:D \продовження нижче, ти знаєш\
Asteriya, Ви лиш обережніше там. Кров у нас - людей - теж регенерує, але повільно (в аімерів же - дуже швидко), тож Ви трохи дайте вампірчику, аби і він не страждав, і Ви вижили. Але прослідкуйте, щоб він не захопився, бо я теж хочу, щоб Ви дожили до кінця цієї історії(づ￣ ³￣)づ❤️. Дякую, що довіряєте мені свої сердечка! Зроблю все можливе, щоб закінчити книженцію так, як було задумано, і щоб не розчарувати своїх найвідданіших астероїдів! А як ні - то, боюся, не вижити мені у морі помиїв і капців, яким ви мене закидаєте. Але там вже будемо бачити, як все складеться. Не хочу ворожити, бо ще накаркаю(а я то добре вмію!)⊂(´･◡･⊂ ). Красно дякую за влучні побажання і такий незрівнянний коментар! Треба буде брати Альдо за барки і змушувати сидіти біля мене, поки писатиму проду:''3. Він би Вам щось відповів, але з незнайомцями рідко розмовляє, на жаль(づ｡◕‿‿◕｡)づ. Не гнівайтеся на нього, якщо затримає проду(. ❛ ᴗ ❛.)❤️.
Одразу прошу пробачення за запізнення з коментарем) Просто у нам випав сніг, а маленькій теплолюбній пташечці важко було летіти крізь заметіль)) (ох, ну я і порівняла себе =》) Одже, сідаю я читати, вмощуюсь по зручніше (як завжди, щоби краще пригадати минулі події і настроїтися на продовження, перечитую останній абзац). Чесно кажучи, я налаштувалася на бійку, а тут таке почалося... Короче я була вражена і це ще м'яко сказано '~' Я надіялася на Кейна, думала, що ось він, такий дужий і могутній вампір із славнозвісної сімки гріхів, прийшов, щоб повернути своє - свою кохану (можливо занадто гучно сказано) Глорію. Ах, як же я була вражена його відповіддю... Ці слова мене просто звалили з ніг (хоча я не стояла), вбили морально... Я приблизно звилину просто, з напіввідкритим ротом і великими очима, дивилася вперед, не взмозі прийняти, осягнути це все... Як же це важко... Потім мене накрила друга хвиля: я ніби сама пережила зраду, було боляче до сліз, боляче від усвідомлення, що всі його слова, дії, все було не справжнє. Напевно це наїво так думати, але я сподіваюся, що тоді Кейн збрехав, сказавши так. Що це якийсь його хитромудрий план. Хоча я розумію - це не так((
/от не влазе/
Asteriya, Салют, зіронько! Чесно кажучи, я завжди, коли бачу якесь повідомлення від тебе, то починаю усміхатися і швидко біжу читати (якщо обставини дозволяють). Наразі я ще не встигла прочитати новий укус, тому його коментування відкладеться. Споліваюсь, за це я не отримаю стусанів?(❍ᴥ❍ʋ) От цими своїми словами про бойові мистецтва ты мене трохи засоромила. Справді, я ж іще жива і все життя впереді. Думаю, що таки постараюся досягти мрії. Спасибі за мотивацію:)))) Щодо коміксів, то таким я ще не цікавилася, а от недавно почала дивитися аніме і дорами. (Ще потроху читаю яой і фанфіки). А якщо в цілому, то сильно захопилася Кореєю. Звичайно, подобається ще й Японія і Китай, але не так сильно. (Не хочу бути настирною пропагандисткою, але можливо ти щось та й чула про таку корейську групу BTS? Я тепер їх фанатка) Спасибі, що роз'яснила мені про Ошу))) Ох, поки читаю, емоції так і пруть на волю (⊃｡•́‿•̀｡)⊃ Я то посміхаюся, то вже лізу під стіл)) Ох, тільки сильно не бий. А то як я сидіти буду?(●’◡’●)ﾉ Хоча часом таки треба. Я щось дуже самокритична і невпевненна в собі останнім часом(
Змушена з тобою погодитись, обійми ще нікому не нашкодили ♡´･ᴗ･`♡ ?❤
Привіт! Одразу щиро вибачаюся за трохи пізній коментар, бо цю книгу, все, що було викладено, прочитала вже таки давненько) Та тим не менш хочу висловити свої враження. Скажу одразу: поворот подій з Даміаном мене шалено здивував))) Чесно, я здогадувалась, що в цього аімера якісь свої мотиви, навіть припускала, що він просто закоханий в Глорію, того і так себе з меню поводить... Але таке. Приємно здивована))) Правда, поки не уявляється мені в голові Даміан як старший брат, захисник і просто невинна людина... Хоча, можливо, ще звикну) Тепер далі. Ну не вірю я в те, що Кейн просто використав бідолашну дівчинку!)) Можливо, в нього такі не дуже чесні наміри й були спочатку, але потім він все ж закохався. І кохає зараз. Не думаю, що всі ті натяки, його слова та дії, можна було тупо зіграти/ ні, тут мусить бути щось іще... Ох, доведеться вампіру добряче постаратись, аби знову здобути прихильність Глорії... Буду тримати кулачки за їхню пару)))❤️❤️❤️ Розумію, що примирення не буде так скоро, адже для дівчини зрада все-таки болюча(( Її поведінка тепер цілком логічна, та сподіваюсь, що це все якось минеться))) Найбільше розчулив той момент (вже не пам'ятаю, в якому Укусі),
Asteriya, Глорії і чути від нього нічого не хочеться після того, як вона зрозуміла, що він уміє так файно брехати чи вдавати когось. Або ж дівчині просто потрібен час, аби трохи втихомиритися, і тоді вона готова буде його вислухати... Хтозна((. Далі будемо бачити. Постараюся до кінця все з цим роз'яснити)))). А Ви лиш будьте з нами до тієї фінальної крапки, моя люба(*´ω｀*). Навіть якщо історія завершиться, не забувайте, що завжди можна її перечитати(♡ω♡ ). Я шалено рада, що здобула такого дивовижного астероїда!))))))) Дякую Вам за те, що вподобали мою творчість!! Це дуже мотивує!(つ≧▽≦)つ❤️❤️❤️
Урааа, продовження)))) Емоційний кусь... Я аж прониклася сценами з сім'єю. Як же мило і любо! Самій на душі стало легко і щемливо, своїх батьків обійняти захотілося)))) Один суцільний вау!!! Дякую за таку світлу сцену, бо бракувало її після тих подій сумних)))) А потім зустріч з Кейном була... ох... Я не чекала, що вона так просто прийде в його дім, ще й повідомивши йому через Геллу. Ох, він давно крові не пив, так і вмерти можна... що ж буде? І нащо вона дала йому свою кров? Пошкодувала? Бідолашна наша Лоря... дуже співчуваю їй((((( Дякую за неймовірну главу, моя мила))))
Asteriya, Вчинок Глорії я б назвала багатозначним (хоча не певна, чи сама розумію весь його сенс). Може, вона дійсно пошкодувала його, дозволивши востаннє скуштувати її крові? А може, таким чином виказала якесь своє презирство до його становища (типу, він заслужив це після того, що накоїв)? Хтозна... Але, знаєш, це, думаю, було схоже на взаємодопомогу: вона дає йому кров, а він – зцілює (умовно) її рану. Але то лише мої теорії)). Коли Глорія робить те, що хоче, незважаючи на спланований сюжет, я не можу знати, що в неї у голові•́ ‿ ,•̀❤️. Дякую, що співчуваєш їй, сонечко(⊃｡•́‿•̀｡)⊃. І дякую, що дочекалася цього укусу, мила, і що поділилася своїми враженнями! Це безцінно(つ≧▽≦)つ. Постараюся з наступним не тягнути так довго)))). Обіймаю і цьомаю:3333❤️.
Хоч і в продовженні є пара позитивних моментів, які мали би "розбавити" мій відчай, але ні. Цей укус звів мене на такий острівець, що я з нього потім не могла вибратися: затопила навколо себе все слізьми. Ні краплі позитиву, от як мені зізналися, що я була частиною плану, ну і в принципі все, вже ти не треба, чхали на тебе і всі справи. Хоч і Кейн цього разу був чесним, але, як і Глорія, ще не вірю в це до кінця. Є багато моментів, які навряд чи можна було б так чудово "зіграти". Думаю, було б непогано, якби за якоїсь нагоди (цікаво, яка б це взагалі нагода мала бути, вже тут теорії мене не втішають, будувати не хочу) той альбінос розказав, що не все так було до цього часу, і якісь почуття у нього та й з'явилися. Але Глорія таке намислила, що я його і бачити не хочу. Це вперше мене відштовхує від кровосисунів. Тим паче від нього. У своїх словах про весілля (раніше) більше, ніж просто засумнівалася. Якби не зв'язок з Глорією, любий, я б твої щоки видовбасила і тоді подумала, чи ти взагалі почуєш весільний марш чи що у вас там прийнято (дуже дивно, що вміщує усе написане, але я на всякий випадок розділю)
Ніка Єнжель, Тому питаннячко це справді з деталями;))). Ой... ну, якщо вже Ви мені так погрожуєте, то я повинна до кінця книги звести тих двох разом. Боюся ж за свою дупцю!( ╹▽╹ ) Хіх, най вже те Ваше запИтання, яке до Альдо, стосується 25-го укусу, а то поки руки сюди дійшли, то я вже випустила той, про який питалося:''DD❤️ (що ж, постараюся зробити все можливе, аби з наступною продою не затягнулося так, як із цією, бо то був жах). Так само і про "Забаганки" можна сказати хDD. Ніякі помідори/капці летіти у Вас не будуть, бо прода вже є, лиш я її ще не читала (тому нехай ті капці/помідори летять у мене). От чекайте, повідповідаю на ті всі коменти, і піду. Слово матері астероїдів:DD✨.
Ох, сонечко, я прочитала останній кусь і моє серце надірване. Як???? Як таке можливо? Можна, я з лсобистих причин не коментуватиму його? Лише скажу, що в свій час пережила подібне... І всі слова про плач, про страждання, мов про мене. Я відчувала все це до слова. І це вбило мене. Знищило. Зруйнувало. І якщо я змогла знову зібрати себе по шматку, то лише дивом... Боляче? Страшенно... Тож можна мені просто обійняти Лорю і теж, як і Матрона, промовчати? Сподіваюся, Кейн ще виправдає себе... А Даміан не зрадить і так і буде таким хорошим старшим братом. Радію скорій зустрічі з батьками)))) а ще тішуся, що Дем трохи має почуття до Матрони))) Дуже це все цікаво)))) Дякаю, моя мила, за емоції)))))
Asteriya, Далі ми все обов'язково дізнаємось, обіцяю❤️. Радію, що в тебе ставлення до Даміана стало кращим. Все-таки він показав і продовжить показувати, що справді любить Глорію і готовий захищати її, що б там не було)). Він прекрасний старший брат)))). Так, наша дівчинка вже давненько з батьками не бачилася, ця поїздка піде їй на користь після всьо, що сталося:33. Знаєш, Глорія теж тішиться, що її новоспечений брат має почуття до тієї відьмочки. От навіть не знаю, хто з тих двох все ускладнює: Матрона чи Дем? Два чоботи – пара, мабуть)))))). Я дуже щаслива, що мені вдається зберігати твою цікавість до твору! Це важливо))))). Ех, скоро буде кінець, аж не віриться:''')). Дякую, моя чарівна, що ділишся своїми емоціями і думками! Затискаю тебе у теплих обіймах, не сумуй(⊃｡•́‿•̀｡)⊃❤️.
Привіт, моя красунечко)))) Знаю, що затягнула з читанням, але колись я тобі неодмінно розкажу, що за останні тижні відбулося в моєму житті, і ти не будеш на мене ображатися - даю слово))) А поки просто прошу твого пробачення і повідомляю, що я знову з тобою))))
Отже, кусь 22 поки читаю))) Читаю і фігію, вже пробач за мою ненормативну лексику, але в мене зник дар мови. Ну, про все по порядку)))
Побачити Матрону мені було шалено приємно)))) Хороша відьмочка. Я скучила за нею))))
Ось так сорочка видала її зв'язок з Кейном... Хоча очі теж видали))) От же кородева відьм, хитрюща баба)))) Це ж треба було таке витворити)))) Добре, що Матрона своя, а то якби хтрсь чужий дізнався, що Глорія була з паном, лихо сталося б. Втім, у них проблем і без того вистачить...
Коли почалися відкриття Даміана, в мене очі з орбіт ледь не впали. Брат???????? Серйозно????? Просто нема слів... щоб рік думала, не придумала б такого... А проте Лоря все згадала, тож сумнівів не лишається...
Так ось чому мама не готувала Глорію до життя аімера! Нарешті я отримала пояснення і прошу пробачення, що докучала цим тобі на початку книги)))))
А ось його пояснення доброти Кейна мене вразили...
Asteriya, Піду відповідати на інші твої чудові відгуки(つ≧▽≦)つ. Ух, я така щаслива, що то капець)))))))). П.С.: Щиро каюся, що ще не почала читати другу частину "Принцеси". Вибач мені(((. Щось останнім часом я ні до читання, ні до писання охоти не мала(˘･_･˘)...
Насправді, я вже прочитала все викладене до кінця) що може бути болючішим за пекучий, руйнівний біль зради? Тільки всепоглинаючий смерч втрати)) коли втрачаєш назавжди)) коли немає вороття назад)))
Дуже сташно...
Але відволічуся від цього жаху і поспівчуваю юній Глорії)) зізнаюся, що такого розвитку подій я теж не очікувала) Ви мене приємно здивували, Астеріє))) тим твір і цікавіший, чим захмареніший горизонт розвитку подій))) але що точно я відчула після перерви у спілкуванні, що Автор точно знає, куди нас впевнено веде)))
Довіряю себе Вам!!!
P. S. Надія на щось хороше жевріє в мені)))
Asteriya, Я приємно вражена, що здивувала Вас таким розвитком сюжету. Хоч він був і не найвеселішим(｡ﾉω＼｡)... Знаєте, дуже радію, що Ви вважаєте, що твір цікавіший тоді, коли все не є відомо. Я думаю так само! Слово в слово))))). Ох, щиро вдячна Вам за довіру мені! Це безцінно! Сподіваюся, що не розчарую і приведу Вас лише в таке місце, де Вам все сподобається ( ꈍᴗꈍ). П.С.: Всім дозволено мати надію на щось хороше, моя люба Олю. А тут це навіть потрібно))))))))❤️. Обіймаю міцно:33. (Вибачте, що так довго не відповідала(･ัω･ั))
Несподіваний поворот ... поява мервого брата.... підступність коханого.....життя припинилося тієї миті як вона дізналась таку гірку правду.... правду, а може ця правда не тека вже й правдива , і насправді рубіноокий хотів захистити її , адже закон і честь дівчини.... можливо навмисно взяв усе на себе , щоб вберегти її, адже з ним був його такзваний друг , який зручно втратив пам'ять тоді коли мав би хочаби попередити про можливі наслідки....... ну неможу я повірити в те , що він настільки бездушний, прогнилий, байдужий цинік , боягуз та корисливий негідник ...... неможливо грати такі емоції настільки правдиво чуттєво щиро..... вона на таке не заслужила .......кому ж тепер вірити її життя ніколи вже не буде таким як раніше..........
Asteriya, ))))))))))))))))))
Класна історія!!!
Чекаю на продовження!!!!
Натхнення вам!!!
Вікторія Іграшки Ладика, Салют, люба Вікторіє! Спершу щиро прошу пробачення за те, що довго не відповідала на Ваш коментар. Мені дуже прикро((((. А тепер скажу, що я дуже рада вітати Вас на сторінках моєї книги! Спасибі, що наважилися поділитися зі мною своїми враженнями!! Це безцінно! Особливо, якщо вони ще й такі позитивні!! Серце гріється від Ваших добрих слів)))))))❤️. Я неймовірно щаслива, що Вам полюбилася ця історія! Дякую, що переживаєте всі труднощі, смішні й пікантні моменти разом із героями! Дуже сподіваюся, що Ви і надалі будете з нами і ділитиметеся своїми думками у коментарях! Адже це стимулює писати продовження, як ніщо інше!(≧▽≦) Кінець книги вже близько, і я вірю, що не розчарую Вас розвитком подій)). Від Вас лиш прошу підтримки у вигляді висловлень своїх емоцій від прочитаного(*´ω｀*). Що ж, думаю, Вас можна вільно записати у лави астероїдів (я так величаю своїх читачів, тож не дивуйтеся):DD❤️. Красно дякую за побажання і за увагу до мого твору, квіточко! Я дуже ціную це!! Обіймаю:333❤️.
Вибачте за мою наглість, але коли чекати продовження? Проковтнула книгу за декілька днів і тепер не зможу переключитися на іншу. Мені здається, що це лише половина книги і до фінішу ще далеко, дуже вже багато зав'язалось вузлів. Чує моє серце, що героїні ще прийдеться вибирати між рідним братом та коханим і я дуже сподіваюся на щасливий happy end.
Оксана Земко, А я стрибаю від радості через те, що Ви мені відповіли!! Така щаслива, що аж пищу, чесне слово)))))))). Ох, дякую, моя мила, за те, що переживаєте за нашого вампіра. Йому зараз дійсно непросто, хоча, мабуть, Глорії складніше... У кожного з них свої серцеві потуги. Будемо сподіватися, що все вирішиться на краще для обох героїв;)))). Ой, я, певно, ще довго буду тішитися, що у мене з'явився новий, такий чудовий читач! Вдячна небесам за те, що Ви натрапили на мою книгу! І вдячна Вам за те, що поділилися зі мною своїми думками. Це для мене дуже важливо! Ух, я така щаслива, що хоч бери - і світ підкорюй))))))). Дякую!!❤❤❤
Мене теж вбив наповал 23-й укус. Я не вірю, що Кейн сказав правду відповівши «так» відразу на всі питання Глоріі. Знову відчуття, що «так» тут частково. Що йому щось завадило зізнатися у своїх почуттях, якась серйозна перешкода. Інакше все просто втрачає зміст(( Ну не може він бути здатним на таку крижану бездушність.
Iryna Dolina, Дякую, Іринко! Я останнім часом геть розперезалася стосовно цієї книги. Якось мені нічого не хотіло писатися((... Але Ваша ця відповідь додала сил і впевненості в тому, що завершення історії чекають і, сподіваюся, приймуть його, якими би воно не було)))). Невимовно вдячна Вам, що Ви зі мною!❤️
Крутий поворот і небезпека додають жару до пікантності попередніх укусів) розлука завжди тривожна і смокче нудотним передчуттям ще більших неприємностей)) але є один плюс в таких ситуаціях - розуміння цінності іншої людини у твоєму житті і невсипуща надія на краще))) Все, йду в підпілля - себто до читання книги)))
Asteriya, Дякую, моя люба чарівна пташко за хороші слова) я розплилася як масло у теплі))) і хочу сказати - почуваюся дуже приємно)))
Двадцятий укус мене вразив, вбив наповал) чесно, не очікувала такого розвитку подій)) (зараз сміюся з себе та інших астероїдів, котрі вже й не сподівались прочитати щось подібне)))
Опанувала свої емоції) було дуже гаряче))) дуже схоже на оргазм, який відтерміновувався, відкладався, а потім а потім вибухає потужністю нейтронної бомби, змітаючи все на своєму шляху, руйнуючи всесвіт з його стереотипами))) відчувала жагу, радість, блаженство, врешті - гордість за Автора) ювелірна робота, настільки деталізовано, що мимовові затягує у свою реальність))) вже почала сумніватись, чи ми з Аберхардом не родичі за спільним гріхом))) Це був шах і мат, альфа і омега, вистріл у яблучко!!!
Ольга, Ой, я просто розтанула від Вашої щирості! Це так мило))))). Із пискотом обіймаю Вас!!:333
Астеріє, моя люба! Той обрізаний коментар - то перший, який я почала писати прямо в букнеті))) я вже давно цим не займалася, отож і призабула, що клятий б... нет виробляє такі штуки, що ті коменти кудись діваються) випадково тицьнула щось - і нема))) тоді мені не видно було, що він опублікувався))) я так сердилась!!! Тому що це вже не вперше))) тому писала коменти спочатку в текстовому документі, а тоді копіювала))) або копіювала пемед відправленням - так було до мого особистого локдауну)))
Asteriya, Не дякуйте, інакше і бути не могло!!!
Мене просто розриває від нестримних почуттів: радості, гордості, насолоди!!! О, Астеріє, оце то Ви натворили))) той укус можна прирівняти до довгочеканого оргазму, коли багато піків відводились, щоб потім вибухнути потужним ударом, здатним спопелити Всесвіт))) як же це солодко-збуджуюче описано)) мимоволі задумуєшся про наявність того третього гріха у себе))) деталізація дозволяє читачеві достоту відчути всі реалії гостроти відчуттів))) це був шах і мат))) альфа і омега)) а зараз на мене нападає смішний настрій - ми таки цього дочекалися))) о, так!!!
Астеріє, тільки дуже прошу
Asteriya, Але, як бачу з Вашого коментаря (і з попередніх теж), все вдалося на славу. Я таки добре постаралася, якщо так захопила своїх астероїдів(вибачте мені мою гордість:"3)! Боже, про наявність третього гріха Ви так влучно мовили, що то капець! Я щиро сміялася)))))). Дуже прикольно, коли читачі вміють отак оригінально сказати, описати свої почуття! Ну, мабуть, шах і мат вийшов дійсно крутий; я непогано вмію грати в шахи, хоча тато мене завжди перемагає( ；∀；). Що ж, регочу разом з Вами, моя люба Олю хDD. Добре, що Ви не розчарувалися тим моментом і таки дочекалися його! Це певною мірою звершення і для астероїдів, і для мене! У кожного особисте)))). Мабуть, текст Вашого коментаря вкінці Букнет обрізав, адже не помістилося. Мені цікаво, що саме Ви хотіли в мене попросити. Тож, будь ласка, повторіть:33, а я поки піду відповідати на другий Ваш відгук❤️.
Ха ха ха!!! Ох, і насмішили!!! Таки не читала коментарів))) то може, хай вже не спойлерять так?))) сама боюсь того ефекту завдати своїми одкровеннями))) Астеріє, люба, якщо що - редагуйте, я не ображусь)))
Asteriya, Окей, окей! Зараз я розгорнусь після поглинання 20го укусу)))
Ммм, як смачнопристрасно на кухні!!! Не заздрю головним героям - ну як можна витримати ту солодку муку? А заборонене ще бажаніше)))
Asteriya, Це я маю дякувати Вам за такі щирі, розлогі, написані з любов'ю відповіді)
Невже це сталося? Невже стосунки узаконені?! Це сприймається як щось на кшталт шлюбу))) а самий ніжно - пікантний момент - монолог Аберхарда над Сплячею Красунею) дуже зворушливо, так проймає!!!
Тримається інтрига з роллю Даміана і сплетінням стосунків з Лорою)) приємний тонус)))
Asteriya, Маю надію, що не розчарую Вас подальшими поворотами сюжету:3. Щиро дякую, що ділитеся своїми думками й емоціями! Страшенно це ціную! Люблю Вас й обіймаю!⊂(´・ω・｀⊂)❤❤❤
О, я давно тут не була) тішуся в передчутті зі смакування нових сторінок))) нова анотація - бомба!!!
Ольга, Вааай, я так радію, що Вам до смаку нова анотація, що то страшне!! Аж пищати готова))))) (планую це зробити такою собі родзинкою своїх історій і вірю, що вийде (≧▽≦)). О так, Вас тут давно не було, герої за Вами скучали:''33. Ой, а скільки всякого сталося, не повірите! Я впевнена, що нудьгувати Вам не доведеться! Бажаю фантастичного читання!;))))❤️
Лиш тільки почала читати, а вже сама собі дивуюся: як це я стільки часу тримала цю чудову книгу десь у запасах своєї бібліотеки? Очевидно, "на десерт"❤️ Почну із того, що її я запримітила виключно по анотації (пробачте вже за цікавість, Ви і вірші теж пишете?), яка дуже сподобалась) Текст, можна сказати, в яблучко))) От і тепер залипла в телефоні точно на невизначений час... Сюжет мені імпонує, цікаво було знову поринути у світ вампірів після серіалів "Сутінки" та "Древні")) Тим паче, що він у Вас геть не схожий на все, з чим стикалася) Яскраво описана героїня, читаю і так наче відчуваю сама усі її емоції, дії та відчуття) Особливо той момент з укусом у перший раз (хоч нічого і не вийшло у них поки, зате виправданий страх Глорії)♥️♥️♥️ До речі, імена незвичні, і через це відчувається оригінальність ідеї) Автор наче зрісся з героями, і правдиво описує їх. Таке легко уявити і відчути))) Загалом мені дуже подобається, тож продовжую читати♥️♥️♥️ Чомусь упевнена, що й надалі не розчаруюсь))) Успіхів Вам та натхнення, люба Астеріє)))❤️❤️❤️
Asteriya, Навзаєм, люба❤️❤️❤️
Так, саме про те, що Кейну під час бійки (викрадення) буде не до розмов)
Ні-ні, ось ту свою *самокритику* попрошу залишити) так я дізнаюся більше про тебе ;)
Обіймаю^ - ^
Колібрі, Он воно що)). Ну, може, ти маєш рацію. Якщо там ще буде бійка, хі-хіх:33. Ой, щоб не робила, залишити ту паскудну самокритику не можу, просто іноді її придушую, бо так пригнічувати може, що то капець ಠ_ಠ. Треба себе бодай іноді хвалити, еге ж?:'")
І я тебе обіймаю, любцю(づ｡◕‿‿◕｡)づ❤️.
Я з хвилюванням чекала на продовження і воно мене не розчарувало) Одже це не сам Даміан викрадав Глорію. Хмм, цікаво... боявся попастися вампірові чи що? А от завдяки тому незграбі у неї тепер подряпина на обличчі. Що?! Що.. він сказав брат?... Я в повному шоці і це ще м'яко сказано. То ось чому Даміан так причепився до нашої гг. Чесно, я такого навіть близько не очікувала... Умієш же ти викинути ось такий сюрприз))) За це і люблю ^ - ^
Значить тепер вона повинна приєднатися до гурту? Хоча зі слів *брата* (ще досі не можу це прийняти) Глорія уже член гурту. І що ж тепер? Він буде силою тримати її? І ці його слова щодо Кейна... невже він правий? Ні... я не вірю... не хочу вірити! Це так боляче для мене, а для Глорії тим паче.
Що ж, будемо утікати)) Постривайте, що я чую? Невже... О Боже! Невже вампірисько прийшов... прийшов за нею?
Щиро дякую за привітання і побажання))) Хоча кожного року на День Святого Валентина я сама (якщо не враховувати моїх тараканів в голові ;)
Шлю наснаги і побільше сили для праці))
А від себе ще додаткаво шлю повітряний поцілунок і міцні обійми
(ну от що за фокуси? хотіла послати сердечко, так не друкується! От... ну ладно))))
Asteriya, Але їх, боюся, вкрай складно описувати, у мене мало практики(｡ﾉω＼｡). Та й читала про таке зовсім не багато... Певно, тому й до описування чогось такого маю страх. Проте, якщо доведеться, я викладуся на всі 200% і вийде бомба, навіть якщо до цього майже про таке не писала (та там згадати хоч ту саму ніч у Глорії і Кейна! Я ж раніше таке ні разу не описувалаෆ╹ .̮ ╹ෆ). Ой, щось я розхвалила себе, пробач (треба іноді ту дурну самокритику притиснути, бо жити нормально не даєಠ‿ಠ). Щодо твоїх останніх речень: маєш на увазі, що саме там вампір не стане виясняти всі проблеми Глорії? Типу, що спершу він забере її до себе, а тоді вони вже поговорять? Чи що ти мала на увазі?:33 Дякую, що відповіла на те моє питання! Тепер чекаю, що скажеш на це)))))❤️.
Дуже захоплююча історія. Постать Кейна дуже багатогранна і таємнича. Проте ясно одне - це чоловік зі справжнім внутрішнім стержнем. Його життя буде явно не надто радісним, починаючи з дитинства. Тим не менше, незважаючи на ставлення рідних, брак друзів, і постійну хворобливість він не здавався в боротьбі зі своїм гріхом. У нього було добре серце, повне шляхетності і лагідності. Його ставлення до Глорії - чітке тому підтвердження. Навіть в моменти великої спокуси, він не давав гріху перемогти себе. І ніколи не скривдив дівчину. Кейн також закохався в неї і дав волю своїм почуттям лише, коли переконався, що вони взаємні.
Те, що зараз їй розповів брат - гадаю лише частково правда.
Asteriya, окі )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати